Імперію контролера «Сумихімпрому» хочуть примусово розділити

Антимонопольний комітет вперше з 1995 року прийняв рішення про примусовий поділ монополіста. Про це повідомив кореспондент «Наших грошей» із засідання Комітету 5 вересня.

Комітетом було визнано, що ПАТ «Азот», ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот», ПрАТ «Рівнеазот», ТОВ «НФ Трейдінг Україна»:

• займали монопольне (домінуюче) становище на ринку первинної реалізації мінеральних азотних добрив у 2014-2017 роках (чи була група монополістом в 2018 році АМКУ не вирішив);
• зловживали своїм монопольним становищем шляхом продажу міндобрив за завищеною вартістю та створенням штучного дефіциту міндобрив на ринку у 2017 році.

За зазначені дії на компанію «НФ трейдінг Україна» накладено штраф у розмірі 107 млн грн.

Також до групи компаній «Азот» було застосовано відповідальність, яку АМКУ вперше та в останнє застосовував у своїй практиці в 1995 році – примусовий поділ впродовж девяти місяців з дня одержання цього рішення Комітету.

Окремо відмічу, що споживачі добрив зазначених компаній за цей період (2014 – 2017 роки) можуть звернутись до суду за відшкодуванням шкоди, спричиненої зловживанням монопольним становищем, у подвійному розмірі.

Що далі?

Відповідачі у двомісячний строк з дня одержання рішення мають право його оскаржити до Господарського суду м. Києва.

Відкриття судом провадження по оскарженню рішення зупиняє його виконання до моменту, поки суд прийме рішення про відмову в задоволенні позову та таке рішення набере законної сили.

Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі потрібно приймати рішення, що робити з щойно порушеним спеціальним розслідуванням щодо імпорту в Україну деяких азотних та мінеральних добрив, незалежно від країни походження та експорту.

Адже заявниками по зазначеному розслідуванню серед інших були саме ПАТ «Азот», ПрАТ «Рівнеазот» та ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот». Тобто ті, кого сьогодні комітет визнав зловживаючими монополістами.  А це означає, що група відповідачів не зазнає значної конкуренції на ринку та завдяки своїй ринковій владі має здатність не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію.

Комісія ж в свою чергу починала розслідування з причин того, що за її версією, імпорт в Україну деяких азотних добрив незалежно від країни походження та експорту здійснювався у таких обсягах і на таких умовах, що міг заподіювати значну шкоду відповідачам.

Очевидно, що це є взаємовиключними тезами. Держава не повинна захищати зловживаючого монополіста від конкуренції з боку імпорту. І навпаки, якщо національний виробник не витримує конкуренцію з імпортом в силу різних причин до рівня, на якому це потребує втручання та захисту з боку держави, то Антимонопольний комітет не може визнати такого виробника монополістом.

Отже, якщо Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, яку за традицією очолює міністр економіки, згодна з рішенням АМКУ, наступним кроком має стати закриття їх розслідування. Якщо ж ні, то коли група «Азотів» оскаржить у суді рішення АМКУ, позиція і аргументи Міжвідомчої позиції будуть альтернативною позицією держави для суду, який зможе обирати: картина ринку викладена яким з державних органів, АМКУ або МЕРТ, є об’єктивною та достовірною.

Як правильно ділити монополіста? Українське законодавство не дає відповіді на це питання.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» містить лише одну норму з цього приводу, в якій зазначено, що реорганізація компанії, що підлягає примусовому поділу, здійснюється на її розсуд за умови усунення монопольного (домінуючого) становища на ринку.

Жодної підзаконної бази, як примусово ділити монополістів або інших законодавчих норм немає. Це означає, що фактично відповідачі можуть запропонувати будь-яку модель реорганізації, та Антимонопольний комітет може на неї не погодитись виключно у разі якщо за наслідком такої реорганізації монопольне (домінуюче) становище збережеться.

За чинною нормативною базою України про монопольне (домінуюче) становище ми можемо починати говорити, якщо компанія має більше 35% ринку (структурні ознаки монополії). За даними АМКУ відповідачі мали долю ринку в 2017 році 35,45%, тобто на 0,45 перевищуючу законодавчу норму. Яка була доля ринку відповідачів в 2018 році, Комітет не рахував, адже час розслідування обмежений 2017 роком. Відповідно, для формального позбавлення монопольного (домінуючого) становища відповідачам потрібно реорганізувати свій бізнес так, щоб втратити 0,46% ринку.

Рішення вносить суттєві зміни в підходи Комітету щодо монополістів.

На засіданні Комітетом було продемонстровано, що відповідачі мали долю ринку 35,45% в 2017 році. Якщо АМКУ не змінив свою позицію з цього приводу, це означає, що кожна компанія України, яка має таку або вищу долю ринку, має шанс бути примусово розділеною. Перш за все можемо в цьому аспекті згадати групу ДТЕК, Метінвест, Приват та Інтерпайп, які мають на окремих ринках долі, що перевищують не тільки 35,45%, а іноді 50%, 80% та навіть 90%. І в цьому аспекті важливо, щоб АМКУ найближчим часом по «свіжим слідам» розробив проекти підзаконних нормативних актів, які будуть регламентувати кого, коли та як можна і треба примусово ділити.

Також це вносить суттєві зміни до підходів Комітету по рішенням про надання дозволів на злиття/поглинання. Адже якщо ще вчора Комітет дозволяв поглинання, що мали наслідком збільшення долі ринку до 70% та більше, то сьогодні при досягненні 35,45% за наслідком концентрації Комітету доведеться шукати вагомі аргументи для надання дозволу. Або застосовувати структурні зобов’язання – надання дозволу за умови продажу частини бізнесу.

І в загальному, це серйозний прецедент для українського антитрасту, який хтось буде читати в підручниках, а хтось в матеріалах кримінального провадження. Історія навколо українського добривного бізнесу, на мою думку, тільки починається, та нас чекає ще багато відкриттів та сюрпризів.