Охтирській школі хочуть присвоїти ім’я Бориса Антоненка-Давидовича
Сьогодні, 18 червня, в опорному закладі «Охтирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Охтирської міської ради Сумської області» відбулися громадські слухання щодо присвоєння закладу імені Б. Антоненко-Давидовича.
У музейній кімнаті зібралися представники педагогічного колективу, батьків та учнів, закладів культури міста та інші представники громадськості.
«Присвоєння опорному закладі «Охтирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Охтирської міської ради Сумської області» імені Бориса Дмитровича Антоненко-Давидовича – це національний код, історична пам’ять нашого міста…» – зазначила директор опорного закладу Наталія Шейко. Саме за її ініціативи та активним діям створено музейну кімнату, де зібрані особисті речі Бориса Дмитровича та інші цінні експонати.
«В Охтирці живе батькова душа…» – саме такі спогади залишила у книзі відвідувачів музею донька письменника Ярина.
Учасники громадських слухань одноголосно підтримали ініціативу опорного закладу «Охтирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Охтирської міської ради Сумської області» щодо присвоєння закладу імені Б. Дмитровича Антоненко-Давидовича.
Довідково
Ім’я Бориса Дмитровича Антоненко-Давидовича нерозривно пов’язане з Охтиркою. Коли йому було п’ять років, сім’я переїхала до міста Охтирки. Тут майбутній письменник вступив до Охтирської гімназії, яку закінчив у 1917 році. Спочатку навчався на природничому відділі Харківського університету, але невдовзі перевівся на історико-філологічний факультет Київського університету. Через матеріальні нестатки та безперервну зміну влади офіційно він так і не здобув вищої освіти, і йому довелося опановувати науку самотужки «в бібліотеках та з великої книги життя».
У 1920-1921 роках ще зовсім юному Б.Антоненку-Давидовичу випало завідувати Охтирською повітовою наросвітою. В цей час, як свідчать його спогади, він «майже не бував у своєму «комісарському» кабінеті й більше крутився по школах, дитбудинках і садках, терся між селянами й ходив з рушницею в загоні ЧОНу проти Махна та місцевих повстанських ватаг, збирав продрозкладку й проводив вибори до Рад». Проте поступово стан ейфорії змінювався глибокими роздумами над особистими спостереженнями, пережитим і побаченим.
В Охтирці Борис Дмитрович заснував і очолив повітовий Комітет охорони пам’яток мистецтва і старовини, який ставив перед собою завдання вживати рішучих заходів щодо збереження культурної спадщини. Завдяки його зусиллям у місті було відкрито Охтирський історико-краєзнавчий музей.