Свідлов показав, як ведеться інформаційна війна проти Кадетського корпусу
Начальник Сумського кадетського корпусу Юрій Свідлов переконаний: брудні інформаційні технології, які сьогодні застосовують для дискредитації його особисто і навчального закладу, що він очолює, мають всі риси “політичного замовлення”. Чому саме – керівник детально пояснив у Фейсбуці на прикладі сюжету, який вийшов на одному із рейтингових українських телеканалів.
“Бажаю здоров’я, товариші!
Тримав паузу, поки всі не відпрацюють замовлення проти мене особисто та навчального закладу, який я очолюю. Гидко і жалюгідно дивитися, як люди спотворюють дійсність, намагаючись зробити все можливе для припинення існування Кадетського корпусу у Сумах.
Що ж, Бог їм суддя. Я ж лише покажу, які інформаційні технології були застосовані по дискредитації мене і навчального закладу.
Отже, маємо сюжет на одному із провідних телеканалів нашої держави (за деякими оцінками, навіть самого рейтингового) – ТРК “Україна” (https://www.youtube.com/watch?v=VnaFzLK-JMI ). Одразу зазначу, що за моєю інформацією розміщення такого сюжету в прайм-тайм, може коштувати біля 100 тисяч гривень, а може і дорожче, якщо справа пов’язана із політикою (а вона з нею пов’язана і я спробую довести і це).
Та повернемося до сюжету. З перших секунд ведуча говорить про побори і шахрайство. Юридично – це серйозні злочини, по яким має бути вирок суду, щоб так стверджувати. Однак сьогодні по цій справі навіть не висунуто підозри. Це перша неправда, яка показана в сюжеті.
Друге. На тридцятій секунді голос за кадром говорить, що “син Антона є три роки кадетом у ліцеї”. З цього приводу офіційно повідомляю – що “сину Антона” – вже 23 роки – і він ніяк не може бути кадетом у нашому навчальному закладі, адже у нас навчальний заклад ІІІ рівня освітньої акредитації з можливістю брати дітей з 8-го класу), тобто прирівнюється до загальноосвітньої школи! По факту, ця молода людина дійсно навчалась у нас… аж П’ЯТЬ років тому (закінчив у 2012 році), однак чомусь ні зовнішній вигляд цього юнака, ні факти – журналістів не збентежили, – комусь явно хотілось дискредитувати наш навчальний заклад.
Далі голос за кадром говорить, що начебто наш Ліцей-інтернат “є трампліном” для вступу до Харківської академії СБУ! Можливо, я чогось не знаю і не розумію – але з чого журналісти зробили такі висновки? Чи може ми є чи колись були у підпорядкуванні в СБУ? – Ні, Ліцей завжди був у підпорядкуванні Міністерства освіти, до цього, коли було Артилерійське училище – у Міністерстві оборони, але ні тоді, ні зараз, ні до революції 1917 року – наш заклад не був пов’язаний зі спецслужбами. І така вигадка журналістів навіть мене здивувала.
Четверте. На 38 секунді батько колишнього кадета, який закінчив наш заклад ще у 2012 році, говорить: “Підійшов Юрій Іванович і говорить – зробіть капітальний ремонт мого сина, який працює в СБУ у Сумах, в той момент він працював уже, зробіть капітальний ремонт за свої кошти і ваш син поступить”. А тапер вдумайтеся в цю фразу. Виявляється є не тільки “поборник” і “шахрай”, а ще і телепат. Уявляєте – стоїть собі людина, нікого не займає, а я підхожу до нього і одразу, читаючи його думки, пропоную відремонтувати “мого сина” за що обіцяю вступ до вишу?! Чим не телепат? Але журналістів чи може правильно назвати “піарщиків” це аж ніяк не бентежить, як і те, що я, будучи військовим, ну ніяк не міг гарантувати вступ до Академії СБУ до якої я не маю жодного відношення. Можливо, хтось заперечить, що, мовляв же, мій син СБУшник – так, це правда, однак чи багато ви знаєте щойно закінчивших випускників Академії СБУ, які мають такий вплив, що можуть когось кудись влаштувати? А тоді мій син був звичайним лейтенантом, який сам тільки отримав роботу!
Далі версію про Академію СБУ змінює версія про плату за ремонт. Не знаю – невже тільки мене здивував той факт, що мова йде про розрахунки в доларах? Ви уявляєте – ми бюджетна організація, а людина говорить, що їй мали дати 50 тисяч доларів, а чому не євро чи швейцарських франків? Чи у нас національна валюта вже стала доларом, чи пан Петросян країну сплутав?
Шосте. Можливо, журналісти не слідкували за інформаційною війною, яку до цього проводив інший найчесніший телеканал. Так я нагадаю – що тоді цей же самий пан заявляв про 70 тисяч доларів (додаю скрін запису на ФБ самого “несостоявшегося» СБУ-шника Юрія Петросяна)! І знову нікого така гра числами не хвилює – все сприймається, як так і треба.
Сьоме. На 1 хв. 15 сек. – журналіст знімає мою відмову про дачу інтерв’ю. Пояснюю ситуацію. Того дня ми разом із товаришами вшановували пам’ять чорнобильців біля Меморіалу. Робили це не на камеру, а тому що вдячні за Подвиг. Був зовсім інший захід, інша ситуація… Всьому має бути відповідне місце, для чого ми дозволили журналістам відвідати наш ліцей і на власні очі побачити правду (шкода, що ми тоді не знали, що завдання-то журналісти отримали дещо інше…).
Восьме. Фразу військового прокурора виривають із контексту і монтують сюжет так, що начебто він ще до суду вже констатує факт злочину, говорячи що це є шахрайство. Такого в принципі не могло бути, адже це є грубим порушенням юридичної практики. Ігор Галичанський – справжній професіонал і не міг допустити такого нехтування законодавством України. Та коли у журналістів, очевидно, інша мета – можна і слова військового прокурора перекрутити…
Тепер окремо щодо фінансування нашого навчального закладу. Держава виділяє кошти на такі статті витрат:
-Харчування кадетів;
-Оплата комунальних послуг;
-Заробітна плата навчальному складу.
Все. Ні на ремонт, ні на проведення різних додаткових закладів, ні вибачте на засоби гігієни – коштів нам не передбачено. А нас досить великий заклад і кожного дня трапляються різні ситуації, які потребують у тому числі й матеріальних затрат. Більше того – у нас учні перебувають 24 години на добу і якщо навіть сумські школи не можуть обійтися без батьківських внесків, то як може обійтися заклад, де діти перебувають цілодобово? На жаль, така дійсність. Я не скаржуся, хочу тільки щоб до нас ставилися з врахуванням усіх обставин. Так, перебування у стінах Ліцею формально для батьків обходиться дорожче ніж в школі, але невже, якби ваші діти ходили б до звичайної школи то було б дешевше?
Давайте порахуємо – туди також треба купувати форму. Так вона коштує дешевше, але ж там тільки один комплект, а у нас має бути для повсякденного носіння, парадна, зимова тощо. Звичайно, вона буде коштувати дорожче. При цьому у нас на все це тратили одноразово – близько 4 тисяч гривень – а скільки б обійшлося все це придбати для звичайного школяра? Скільки коштують зимова куртка, штани, светр і т.д. Пройдіться по магазинах і подивіться, хоча я думаю всі і так це добре розуміють.
Далі пані Юлія Вороніна говорить про те, що щомісяця з кадета беруть “сотні гривень”. Так, дійсно збирають десь по 300 гривень щомісяця, про що на нашому офіційному сайті є відповідна інформація. На перший погляд багато, наприклад, в порівнянні із сумськими школами де “збирають” по 50-100 гривень, однак прошу зауважити на це, що за ці кошти учень перебуває у нас цілодобово протягом 5 днів на тиждень! Невже хтось в місяць витрачає менше 300-х гривень за свою дитину? Поясніть як таке може бути?
І ще, щодо добровільних внесків. Усіма добровільними коштами розпоряджається батьківський комітет, до якого керівництво закладу не має безпосереднього відношення. Обирається він на загальних зборах, і якщо до цих людей є якісь претензії – то давайте їх обговорювати, виносити це питання на голосування, а не звинувачувати керівництво закладу в тому, до чого воно навіть формально не має ніякого відношення. Наша співпраця з батьківським комітетом полягає у тому, що ми озвучуємо проблеми, просимо допомоги по конкретних питаннях і вже потім батьківський комітет приймає рішення про виділення коштів про що ми обов’язково публікуємо інформацію на нашому офіційному сайті. Ми працюємо відкрито, але “пропагандисти” чомусь не захотіли брати публічну інформацію, яка б так само підтвердила і цифри, і те, куди ми витратили кошти.
І головне. Чому ніхто не задумався про те, що історія яка із неправдивих (а ми це довели вище) слів моїх опонентів сталася ще у 2012 році, виплила тільки зараз, у той момент, коли престиж військових у нашій державі має бути на висоті і такі дискридетаційні сюжети про військових грають тільки на користь нашому ворогові? Чому пану Петросяну так потрібно було стати співробітником СБУ, що він навіть не побоявся вигадати історію чи то про 50, чи то про 70 тисяч доларів? І чому ніхто з журналістів навіть не задумався, що за такі кошти можна спокійно до Гарварду вступити, однак пану Петросяну конче була потрібна саме Академія СБУ? В чиїх інтересах все це відбувається і хто за цим усім стоїть?… Хто стояв за тим, що мій офіційний акаунт навіть після підтвердження моїх особистих даних було двічі заблоковано (змушений був зареєструватися знову), щоб я не зміг донести до людей правду?..
Честь имею!…”, – написав Юрій Свідлов.