Головний лікар Кролевецької ЦРЛ – про першу хвилю коронавірусу: “Ми боялися, що буде набагато гірше”

– Сергію Вікторовичу, на Кролевеччині був чи не найбільший серед районів області спалах коронавірусу. Хворих з підозрою на інфекцію привозили до вашої лікарні. Скажіть, яка була початкова готовність закладу до цього та реакція медиків?

– Перший хворий поступив до нас із пневмонією. Після проведення експрес-тесту ми отримали позитивний результат та запідозрили захворювання на CОVID-19, яке потім і було підтверджено ПЛР-дослідженням. Звісно, серед персоналу лікарні була тривога. А як інакше – хвороба ця нова, кожен – потенційна контактна особа, у всіх – сім’ї… Сучасних захисних костюмів на той час у нас ще не було. Мали тільки застарілі моделі протичумних. Але дуже важливо, що на цьому початковому етапі ми вже були забезпечені захисними халатами, масками, респіраторами, окулярами. От їх і комбінували з протичумними костюмами.

Вирішальною в той час була робота медичних працівників Кролевецького районного центру первинної медико-санітарної допомоги, які активно виявляли контактних осіб хворого, забезпечили їх своєчасну самоізоляцію, провели необхідні обстеження, амбулаторне лікування та в деяких випадках – госпіталізацію до нашого закладу. Медицина в районі згуртувалася, ми працювали як одне ціле.

– Але ж питання з захисними костюмами вирішилось?

– Так. Навіть швидше, ніж ми очікували. Завдяки меру Кролевця була розпочата співпраця з місцевим підприємством «Ярослав». Воно швидко налагодило виготовлення захисних костюмів. Наші працівники отримували їх прямо з конвеєра і могли більш впевнено виконувати свою роботу.

– Що змінилось у лікарні, що Ви вимагали від підлеглих?

– Стовідсоткового неухильного дотримання усіх правил індивідуального захисту та інфекційного контролю. Це навіть не обговорювалось. Та й самі люди розуміли, у наскільки небезпечних для здоров’я умовах працюють, тому виконували всі приписи. Була постійна дезінфекція приміщень лікарні. Обробляли все: приймальне відділення, інфекційне, лабораторію… Було дуже жорстке дотримання карантинних заходів. Ми обмежили пересування закладом як хворих, так і медиків. На той час зменшили кількість працюючого персоналу – на роботу виходили тільки ті, хто був задіяний у безпосередньому процесі лікування. Інші скористались своїм правом на відпустку. Деякі категорії працюючих по можливості перевели на дистанційну форму роботи. Я вже сказав, що побоювання, звісно, були у всіх, але ми мали чіткий алгоритм дій, згуртувалися – це дуже допомагало.

 – Усі знають, що не так давно на Кролевеччині було ліквідовано санепідемстанцію. Її відсутність якось вплинула на вашу роботу в цей період?

– Не буду заперечувати – коли санстанція працювала, було простіше. При спалаху будь-якої інфекційної хвороби ми зв’язувалися з епідеміологами, обговорювали, як поводити себе в тих чи інших умовах, видавали спільні накази та інструкції, якими в подальшому користувались. Санстанцію ліквідували, проте нас дуже підтримав Глухівський лабораторний центр, який обслуговує і Кролевеччину. Його керівник Марина Матвієнко була на постійному зв’язку та надавала необхідні консультації й рекомендації.

– Хто саме вам допомагав?

– Згуртувалися всі. Медичний колектив, адміністрація лікарні, органи місцевого самоврядування, депутатський корпус районної та міської рад на чолі з їх головами Віктором Биком та Олександром Бобровицьким. Нас дуже підтримали народний депутат Андрій Деркач, губернатор Сумщини Роман Грищенко. Були задіяні обласні фахівці, благодійні фонди, підприємці, небайдужі громадяни.

Своєчасному транспортуванню досліджень до Сумського лабораторного центру сприяв районний штаб по боротьбі з коронавірусною інфекцією на чолі з т.в.о. голови РДА Валентиною Тищенко.

Завдяки допомозі зі сторони ми дуже швидко були забезпечені дезінфікуючими, засобами індивідуального захисту, особистої гігієни, антисептиками для обробки шкіри та рук, необхідними медикаментами. Додатково були придбані кисневі концентратори, пульсоксиметри, пірометри, бактерицидні лампи, шприцевий дозатор, нові пральні машини, мікрохвильові печі, бойлери, обладнані душові для медиків. А ще налагоджено харчування працівників інфекційного відділення, адже основне навантаження припало саме на них. Був організований підвіз медиків до робочого місця.

– А скільки вся ця допомога склала у грошовому еквіваленті?

– Загальна сума допомоги лікарні склала 2,3 млн грн. Зараз ми забезпечені в достатній кількості медикаментами, засобами особистої гігієни, індивідуального захисту – усім необхідним.

– Нещодавно мер Кролевця Олександр Бобровицький зазначив, що лікування одного хворого на коронавірус на день обходилось у 2-3 тисячі гривень. Хто покривав такі витрати?

– Це дійсно так. Лікування було доволі вартісним. Його майже повністю покривали кошти з місцевого бюджету. Деякі препарати доводилось купувати пацієнтам і самостійно. Але це дуже невелика частка з усього необхідного.

– Чи є проблеми із забезпеченістю апаратами штучної вентиляції легень?

– У нас є 5 апаратів ШВЛ. Але потреба у висококласному обладнанні існує.

– Скільки хворих на COVID-19 було проліковано у вашому закладі?

– Починаючи з кінця березня, до нас на госпіталізацію поступило 15 хворих з ускладненнями. На жаль, 87-річного пацієнта, який був у вкрай тяжкому стані, ускладненому двобічною пневмонією та множинною супутньою патологією, врятувати не вдалося. Решта хворих на даний момент уже вилікували. Ми відпускали пацієнтів додому тільки після повного клінічного одужання, тобто враховували не тільки негативні ПЛР-дослідження, а й нормалізацію лабораторних та інструментальних показників.

– Чи дійсно коронавірусу найбільше піддаються літні люди?

– Судячи з віку хворих, які перебували на лікуванні у нас, – ні. Це різні групи: і дитина 9 років, і люди середнього віку, і пенсійного.

 – Це все контактні особи?

– Так. Хвороба спочатку мала сімейне вогнище. А потім член цієї родини інфікував ще колег по роботі, а ті – своїх близьких та знайомих.

 – Проте випадків зараження самих медичних працівників вдалося уникнути?

– На щастя, випадків інфікування медичних працівників при виконанні службових обов’язків у лікарні не зареєстровано. Ми проводили постійне їх обстеження – тестували майже 70 разів. Наразі ці дослідження продовжуються.

 – А що Ви можете сказати про ефективність тестів?

– Ми одні з перших закупили швидкі тести. Це дало можливість вчасно виявляти захворюваність та коло контактних осіб. Швидкі тести на початку пандемії спрацювали дуже добре. Це факт. А далі ми більше орієнтувалися на ПЛР-дослідження.

– У деяких ЗМІ пройшла інформація, що всі медики, які лікували пацієнтів з COVID-19, отримають 300 відсотків надбавки до зарплати. Наскільки вона відповідає дійсності?

– Можу відповісти тільки конкретно про нашу лікарню. Так, дійсно, доплата є. За березень ми вже отримали гроші в повному обсязі. З них 61 тисячу гривень склала державна субвенція і 381 тисячу – премія за рахунок районного бюджету. Розподіляли кошти відповідно до навантаження медиків в умовах, що склалися.
Найближчим часом, відповідно до підписаного договору, від НСЗУ надійдуть гроші і за квітень, після чого буде здійснена відповідна доплата. Попередня загальна сума – понад мільйон гривень.

– З черговим етапом послаблення карантину наші громадяни вже розслабились. А деякі навіть вірять у те, що коронавірус – це політична вигадка…

– Розслаблятися ще дуже рано. Це дуже серйозне інфекційне захворювання, що може призвести до серйозних наслідків і навіть смерті. Ми всі бачимо, що відбувається наразі в багатьох регіонах, країнах. Продовжується міграція. Так, послабити карантин уже треба, бо людям важко жити в таких умовах. Але робити це слід дуже обережно з дотриманням усіх необхідних заходів: дезінфекції, носіння масок у громадських місцях, антисептиків…

– Переживши першу хвилю захворюваності, Ви зробили якісь висновки для себе?

– Скажу відверто: ми боялися, що буде набагато гірше. Це стало своєрідною перевіркою на згуртованість влади, людей… Такою підтримкою, яку мала кролевецька лікарня, мало хто може похвалитися. Наш колектив довів свою професійність. Було важко і морально, і фізично. Тільки ті медики, які це пройшли, знають, чого варта робота в захисному костюмі.

Хоч усі хворі зараз виписані, не розслабляємось. Маємо резерв і можемо забезпечити роботу лікарні в умовах боротьби з коронавірусом мінімум на 1,5 місяці.

Ксенія Богданова, НЕДЕЛЯ