Рівненчанка, яка перехворіла на коронавірус, приїхала до Сум і розповіла про хворобу (відео)

Рівненчанка Анастасія Романюк приїхала до Сум на тренінг. Вона нещодавно перехворіла на коронавірус, що підтвердив аналіз ІФА. Люди, які перехворіли на коронавірус на Сумщині неохоче розповідають про свою ситуацію. Тож журналісти розпитали Анастасію, як протікала її хвороба, як сприйняли це її рідні та чи не було осуду з боку інших людей.

– Настю, як ви ставилися до пандемії та коронавірусу до цього моменту?

Я старалася не впадати у паніку, не дезінфікувала маніакально фрукти та овочі, стежила за своїм здоров’ям, намагалась не застуджуватися. Це були здорові міри перестороги.

– Як Ви дізналися про те, що захворіли?

Як я дізналася що захворіла? Можу чітко визначити день, коли захворіла. Тому, що я мала тривалу поїздку на автомобілі, і всі, хто був в цій машині, захворіли одночасно. На жаль, ми вже не скажемо, хто кого заразив, але в мене перебіг хвороби був одним із найлегших.

Перших декілька днів думали, що продуло від кондиціонера в машині, часта ситуація. Але коли зранку встала з температурою вище 38, то вже було ясно, що це не просто продуло. Мій стан припав на вихідний день і я мала можливість відлежатись. Я собі поставила галочку, що якщо на понеділок мені не стане краще, то звернусь до лікаря.

Мені одного дня було достатньо, до вечора температура почала спадати. Я була вдома сама, не було кого заражати, я попередила своїх рідних, що ви до мене зараз краще не їдьте, бо я трішки заразна.

У інших (людей, які їхали у тій автівці – ред.) перебіг був набагато гірше. Температура трималася тиждень, по КТ було виявлено запалення легень, дехто з них два тижні перебував на лікуванні.

В одного з моїх друзів заразилася сім’я: дружина та двоє дітей. Зараз вони вже одужали.

– Ви казали, що не потрапили до офіційної статистики. Як так трапилося?

Я не проходила ПРЛ, бо коли я в понеділок звернулася до сімейного лікаря… Чому у понеділок? Бо я сумнівалася, що в неділю до мене хтось приїде. Я подзвонила сімейній лікарці, розповіла про симптоми, вона порадила самоізолюватися, дотримуватися соціальної дистанції.

До понеділка мій стан покращився, але, один із симптомів, які залишалися ще довго – це була знижена температура тіла. Десь 3-4 дні було 36 рівно. І відчувалася важкість у грудях, коли ти не можеш повністю зробити вдих. Ти кашляєш, в тебе ріже у грудях. Це відчувалось навіть при звичайній ходьбі.

Пізніше, мені допомогло те, що була можливість поїхати на море, з дотриманням усіх правил, і просто подихати тим повітрям. Я так по-людськи сподіваюсь, що це мені допомогло.

– Тож як Ви дізналися, що це був коронавірус?

Я зробила ІФА тест. Минув вже майже місяць з того часу як я хворіла, і тест показав, що активна фаза пройшла, антитіла в організмі є. Зробила його з розрахунку на те, щоб знати – чи маю я якось себе обмежувати, чи я вже можу видихнути й не переживати.

Я знаю, що антитіла – не панацея, але сподіваюсь, якщо я ще захворію, то легше перенесу.

Анастасія перехворіла коронавірусом у легкій формі

– Як близькі та знайомі поставилися до такої ситуації? Чи не було осуду?

До мене ніхто не ставився якось не так. Ти заразна, йди звідси, не дихай тут. Такого не було. Знаючи, що є люди, які дійсно сприймають це дуже напружено. Усі ставились нормально, навіть з такою долею гумору. В нас просто більша кількість випадків. Можливо вже знизився цей “накал” переживання.

Я хворіла, коли була у відпустці, я не наражала нікого на якийсь ризик. Мамі близько 60, бабусі під 80. Ніхто з моїх рідних не захворів, хоча нам доводилося контактувати, бо живемо разом. Я найбільше переживала за бабусю, бо там по віку стан здоров’я не дуже. Власне, весь цей час я не їздила у село. Мама, поки був карантин, не ходила на роботу й була в селі.

Мені було приємно, що сім’я на це відреагувала нормально, мене не відселили в окрему кімнату. З боку сім’ї я відчувала підтримку. Так, ти хвора, але ми тобі допоможемо.

suspilne.media