Медреформа в дії: фельдшери тікають зі «швидкої допомоги»
Заступник головного лікаря Шосткинської станції «Швидкої допомоги» Анатолій Клішевич говорить про катастрофічний відтік фельдшерів зі служби, незадовільне забезпечення дорогими ліками і апаратурою. При цьому фахівець із 36-річним досвідом не бачить реального покращення після всіх нововведень медреформи.
Про що просять місто
Цього тижня Суми направили до Глухівської міської ради два звернення з проханням допомогти екстреній службі «Швидкої допомоги» відремонтувати приміщення та закупити два новітніх апарати ЕКГ. У районі влада уже давно придбала таке необхідне для порятунку жителів сіл обладнання. Там кількість діагностованих вчасно інфарктів збільшилася в рази. У Глухові у «швидкої» є лише один апарат.
Стентування безкоштовно. Ці ЕКГ-апарати надзвичайно необхідні для Глухова, так як дозволяють на місці встановити патології, зокрема такі, як інфаркт міокарда, не гаяти часу та робити термінові маніпуляції. Обласний кардіолог отримує дані та консультує, чи везти хворого у місцеву лікарню, чи одразу на Суми. Там зустрічає бригада, яка робить стентування безкоштовно. Головне – потрібно за 90 хвилин від виявлення інфаркту довезти пацієнта. Сам стент
оплатить держава, але обстеження, маніпуляції, ліки коштуватимуть ще близько 40 тисяч. Цього року таким чином лікували тільки трьох глухівчан. Якщо ж робити цю процедуру планово, то віддати кругленьку суму доведеться ще й за стент.
Укол від інфаркту є.
Але не завжди пацієнт транспортабельний, та й Глухів розташований далеко від обласного центру, щоб довезти вчасно. Але і це не вирок, бо після встановлення точного діагнозу (до речі, інфаркт інколи розвивається безсимптомно) ми на місці можемо ввести препарат, що розріджує тромб. Правда, його у нас обмаль. Дають до чотирьох доз на рік при тому, що з початку 2018 р. уже маємо 20 діагностованих на викликах випадків інфаркту міокарда. Коштує препарат більше 30 тисяч гривень. В Україні щороку виявляють до 40 тисяч інфарктів, з них половина потребує введення цього препарату. Якщо зробити своєчасно, інфаркт не розвивається. Іншими ліками служба забезпечена достатньо, тож проблем не виникає.
Також людям варто знати, що в аптеках продаються тести, які вдома можуть підказати, чи є інфаркт.
Парамедицина без медиків. Маю досвід 36 років, але, на жаль, не знаю, що буде завтра у зв’язку з реформами. Наприклад, з 2020 року має уже працювати парамедицина. Зараз фельдшери та лікарі виїжджають на виклик та намагаються надати першу допомогу, зробити те ж ЕКГ. Але статисти вирахували, що на це витрачається час. А він, мовляв, найголовніший. Тому вважається, що не потрібно задавати питання пацієнту, ставити діагнози та гаяти час на допомогу, а потрібно одразу везти хворого до лікарні, що і будуть робити парамедики. Але ж не враховується, що дороги у нас у катастрофічному стані, машини не нові, а головне – у лікарні немає відповідних умов і лікарів. А потрібно створювати відділення невідкладних станів, де цілодобово чергуватимуть усі спеціалісти.
Фельдшери тікають
Головна проблема глухівської «швидкої» – плинність кадрів. У районі та місті працює 7 машин, 35 фахівців. Але оскільки заробітна плата фельдшерів на мінімальному рівні – уже з надбавками близько 4 тисяч, то довго затримуватися тут не хочуть. Приходять студенти після медучилища, а навантаження велике, грошей мало. Тому часто взагалі полишають професію, їдуть до столиці, за кордон.
80 кілометрів за пальним.
Тендер на заправку бензину для «Швидких» виграла фірма «Авіас». Однак виявилося, що у Глухові таких АЗС немає. Нам доводиться їздити до Шостки чи Кролевця аби заправитися. І де вигода?
Парадокс. Ми маємо один чудово оснащений реанімобіль, який отримали років п’ять тому. Там є необхідне реанімаційне обладнання, усе працює. Однак парадокс у тому, що на виклик виїжджає лише один фельдшер або лікар, тож просто фізично донести тей же фібрилятор у квартиру просто нереально. Він розрахований мінімум на команду з трьох чоловік. Такі бригади працюють у Шостці, Конотопі.
Результати змін.
Зараз кількість викликів у районі та місті різко зменшилася. Якщо до реформи було 25 тисяч на рік, то зараз близько 10 тисяч. Можливими причинами можуть бути масова трудова міграція і демографія, але є ще недовіра до медиків, до системи в цілому.
Зараз виклики спочатку надходять до Сум, задача диспетчера – переадресувати їх екстреній або надзвичайній службі. У великих містах, можливо, це пришвидшило час доїзду до хворих, але для маленьких (як Глухів) на практиці нічого не змінилося, так як у нас функції надзвичайної і екстреної служби виконують одні й ті ж бригади.
Джерело: https://nedelya.info/
