Студент із Конотопа малює неймовірні картини
Двадцятирічний конотопський художник Максим Дмитрієв розповів про свій творчий шлях та чому створив профіль в Instagram.
Перший портрет намалював ще в садочку
— Я почав малювати ще в садочку. Всі діти грали іграшками в той час, як я розмальовував картинки чи перегортав і ззаду обводив їх.
У садочку відбирали дітей, які були здібні в малюванні. Нам проводили деякі заняття. Ми навіть малювали портрети на восьме березня. Пам’ятаю, як я намалював медичну сестру й що вона була блондинкою.
Почав навчання з четвертого класу, а їх всього шість
— Навчання в художній школі почав у 16 років, це четвертий клас. Але я не шкодую, бо пішов в тому віці, коли я розумів, що це і для чого воно мені потрібне.
Коли почав, то вже знав, який папір слід використовувати, як робити заміс потрібних кольорів тощо. Цього навчився або сам, або на заняттях в ЦДЮТ та від Євгенія Меха.
Поєднувати звичайну школу та художню було досить легко. Я малював швидко, тому роботи здавав ще до встановленого строку.
Я вже маю деякі досягнення. Займав призові місця на конкурсах в нашому місті та був переможцем декількох київських конкурсів. Ще отримав нагороду«Кращий студент міста»2019 року в номінації «творча діяльність».
З останніх досягнень — участь у проєкті See the Big Picture. Я малював картину, яка з роботами інших учасників побували в Києві та австрійському місті Трофаях.
Окрім цього, мої малюнки прикрашають паркан біля Конотопської СШ №2.
Створив сторінку в Instagram для конструктивної критики
— Я створив сторінку зі своїми роботами в Instagram, щоб зрозуміти, чи сподобаються мої роботи аудиторії. Так я отримую конструктивну критику, яка штовхає мене до вдосконалення.
Здебільшого я малюю у двох жанрах: натюрморт та портрет. Однак, дивлячись на роботи художниці Юлії Бармінової, я захопився таким жанром, як марина — морські пейзажі.
Також у моєму профілі можна побачити багато корейців. Я малюю їх, бо їх вираз обличчя та очі анатомічно відрізняються від європейських. У мене була ціль — намалювати корейців так, щоб вони відрізнялись один від одного. Сумно, що більшій частині людей вони всі на одне обличчя.
Мене захоплюють такі портрети, особливо у виконанні художниці під псевдонімом irinleto. Для натхнення я інколи гортаю її профіль.
12 годин на тиждень для малювання
— Зараз часу катастрофічно не вистачає — максимум 12 годин на тиждень. Здебільшого малюю шість годин у вихідні дні. Але від цього втомлюються очі. Щоб не поспішати домалювати роботу аби як, я відкладаю її до наступного разу.
Скоріше за все, малювання так і залишиться моїм хобі та профілем в Instagram. Але життя непередбачуване. Мені імпонують слова Василя Сухомлинського: «Ми починаємо малювати раніше, ніж читати й писати. Читаємо й пишемо дотепер, а малюють тільки одиниці».