Сумський рекордсмен пам’яті заради парі вивчив три томи фізики за два дні
Що ми, зрештою, знаємо про самих себе і чи задумуємось ми про те, що все, що з нами відбувається — результат наших думок і їх правильної організації?
Національний рекордсмен пам’яті України Артем Гарін, відомий тим, що запам’ятав і відтворив 23 тис. символів після числа Пі, розповів, як може змінити життя концентрація, контроль над емоціями і думками.
Про рекорди та число Пі
14 березня — день числа π. Зазвичай свято розпочинається о 1:59 ночі, що разом з датою складає перші шість знаків числа π (3.14159).
Запам’ятовування найбільшої кількості знаків після числа Пі, можна трактувати, як категорію об’ємного запам’ятовування. Мій крайній рекорд становив 23 тис. символів після числа Пі.
Це число є унікальним і безкінечним, а у своїй структурі не має ніякої логіки і вираховується машинним шляхом. Його використовують багато мнемоністів по всьому світу. З його допомогою тренують та демонструють об’ємне запам’ятовування.
Три томи фізики за два дні
Я хотів скласти екзамен з фізики та уклав парі із своїм викладачем, коли прийшов час здавати іспит — вивчив три томи фізики за два дні. Саме тоді я зрозумів що можу добре запам’ятовувати числа. І через два роки, чекаючи машину на автомийці, почав вчити знаки Пі. Вивчив перші 150 символів… так і почалось.
Найперший рекорд був дійсно викликом собі, тоді була нестача мотивації. Це було дуже цікаво, коли про мене ще ніхто не знав і на мої слова про рекорд всі реагували по-різному. В той момент я став, як мені тоді здавалось, в опозицію до всього світу.
Після першого рекорду, зрозумів, що можу ще більше. Тому перший рекорд був 5000, а другий — 10 000, а між ними лише 7 місяців.
Відчуття, що змінює назавжди
Наступні рекорди були направлені в основному на те, щоб я міг розвиватися в концентрації і розумінні власної свідомості. Мені би дуже хотілося, щоб люди могли відчути те саме. Коли ти багато працюєш з концентрацією, коли немає можливості відволіктися протягом чотирьох годин, ти змушуєш всі свої клітини грати як велетенський оркестр. Ехо, яке з’являється в голові, відчуття, коли твій розум наскільки гострий, що ти точно знаєш, де яка думка у тебе в голові розташована… Це змінює тебе на все життя.
Ніби тебе заморозили, потім розплавили, і ти більше не будеш таким як був раніше. Це чудове відчуття, бо незалежно від того, що у тебе відбувається в житті, ти думаєш чистіше і стаєш щасливішим.
Для чого ж потрібен розвиток пам’яті
Розвиток власної пам’яті, у першу чергу, потрібен для того, щоб кожна людина досягала щастя. Бо тільки організовуючи свої думки, можна досягти організованого життя. Нам здається, що ми все добре пам’ятаємо, але ми часто забуваємо рішення, які ми приймаємо, забуваємо власні думки, обіцянки.
Негатив варто пам’ятати для того, щоб уникати його в майбутньому. Потрібно пам’ятати власну неправоту. Але неправильно пам’ятати, що цей спогад тебе засмучує, принижує чи ображає. І не треба пам’ятати емоційний стан, бо це заважає рухатися далі та бути щасливими зараз.
Наслідком правильної організації свідомості є покращення якості життя. Ефективне життя — це коли ти більш ефективно виконуєш поставлені задачі. І не важливо, в чому мета: в зароблянні грошей, в кар’єрному рості чи ще чомусь. Емоційний стан і навантаження непотрібними думками приводять до втрати концентрації і зниження темпів роботи.
Головне мірило, за яким можна визначити організована свідомість чи ні, — це постійний стан спокою і радості.
Організоване життя = прагнення до щастя
Наразі я присвячую багато часу організації свідомості, і займаюся цим дуже методично і скрупульозно. Усе для того аби сформувати достатню базу знань і передати її іншим людям.
Сподіваюся виробити чіткий і практичний діючий перелік… можна навіть сказати думок, які треба подумати сьогодні, завтра і післязавтра, щоб свідомість була організованою і працювала ефективніше. Усе це для того, щоб людині подобалося проживати своє життя, замість страждати від паразитичних думок, непотрібних негативних станів.
Зараз займаюся з людьми індивідуально, але зміни не відбуваються швидко. Якби це все було швидко, то цими навичками б торгували на ринку, як гарячими пиріжками.
Треба постійно докладати зусиль. Зазвичай люди пишуть мені в соціальних мережах з метою розвинути пам’ять і допомогти організувати свідомість. Цих результатів можна досягти протягом 3-4 місяців.
Про що думати зранку?
Коли прокидаєшся зранку, можна прослідкувати, що тебе сьогодні швидше за все буде турбувати. Оскільки свідомість зранку доволі слабка, то в центр уваги потрапляють тільки ті думки, які на даний момент є найбільш актуальними.
Як наслідок, швидше за все, це саме та думка, яка буде хвилювати вас сьогодні, завтра і ще певний час поки ви не вирішите це питання.
Тому треба поставити собі запитання: «Чи готовий я сьогодні віддати свою свідомість цій думці?».
Далі треба зрозуміти, чи дійсно цю проблему треба переживати зараз. Чи це лише ірраціональне переживання чогось минулого і насправді вже нічого не зміниш, а вам просто хочеться трохи посумувати.
Поганий настрій — результат думок
Для тренування варто час від часу задавати собі питання: «А чи в гарному я настрої?». При цьому потрібно мати постійне прагнення відповідати на ці питання чесно. Якщо відповідь «ні», то потрібно розбиратися чому. Мало хто розуміє, що поганий настрій — це результат того, що ми про щось неправильно думаємо.
Ми не повинні переживати негативні емоції. З цим потрібно боротися і це можна заміщувати не просто позитивними думками типу «Все добре», а налаштовувати свідомість правильно оцінювати ситуацію. Тоді не буде поганого настрою, навіть якщо все не дуже добре. Буде бажання побороти все негативне і знаходити радість в цій боротьбі.
Чи врятує переїзд?
Люди, які їдуть кудись в надії, що все в їхньому житті тепер зміниться, в будь-якому разі беруть з собою себе, свої переживання, невирішені питання. Життя зміниться лише на деякий час. Можливо стане цікавіше жити, але, врешті-решт, все невирішене обов’язково наздожене. І уже в нових умовах це буде нестерпно.
Крім того, якщо вони їдуть, їх буде переслідувати самотність, що набагато сильніша за інші проблеми. Вона і змусить їх обов’язково повернутися. Коли вони повернуться, то виявиться, що і там, і тут нічого не змінилось, вони будуть приречені на розчарування.
У будь-якому місці можна полегшити свій стан, якщо подумати пару правильних думок. Треба лише зрозуміти, яке питання варто собі поставити і чесно на нього відповісти.
Ще трохи про Артема Гаріна
Освіта: «Технології машинобудування», Сумський державний університет
Хоббі: наука. Разом з другом Євгеном займаємось розробкою рецептів біоактивних добавок для розвитку когнітивних функцій
Спорт: середня атлетика, єдиноборства
Про музику: граю на фортепіано і гітарі
Плани: перебуваю у процесі написання книги про організацію свідомості, про те, як запам’ятовувати і добре жити
Мрія: відкрити в Сумах безкоштовну дитячу лікарню, де б проводили найскладніші операції
Про еміграцію: Мені найкомфортніше в Сумах: тут всі мої рідні і близькі. Ніколи звідси не планував їхати і сподіваюся, не доведеться.