Закрила салон краси і почала шити екоторбинки: як карантин допоміг конотопчанці втілити давню мрію
Через карантин Оксані Суботській довелося закрити студію краси, і вона взялася шити маски та екосумки. Спочатку виготовляла їх для власної сім’ї, а потім і на замовлення для людей з різних куточків України. Розповідаємо історію жінки, для якої карантин відкрив нові можливості.
Оксана Суботська — досвідчена майстриня манікюру. За її плечима понад 15 років досвіду. Чимало місцевих жінок обирають саме її, бо знають, що вона може виконати роботу будь-якої складності. Два роки тому вона відкрила в центрі міста власну студію краси «Professional Beauty Studio».
Згодом з мамою там почала працювати й старша донька жінки — Валерія. Дівчина має професії бровистки, лешмейкерки та візажистки. Наразі опановує фах перукарки-модельєрки й вже практикує плетіння афрокіс.
Карантин змусив шукати нові джерела заробітку
З початком карантину Оксана закрила студію і залишилася вдома з трьома дітьми та чоловіком.
Обходити заборону не було навіть думки. По-перше, це небезпечно. Мені доводиться близько контактувати з клієнтами, і не дай Боже принести в сім’ю, до дітей, коронавірус. По-друге, істотний розмір штрафу за порушення карантину — від 17 тисяч гривень. Та й узагалі: не можна — значить не можна
На початку карантину бракувало масок. Тож Оксана згадала про ще одну свою професію – швачки. Спочатку шила маски для членів родини. Світлинами готових робіт ділилася в соцмережах. Людям вони настільки сподобалися, що почали надходити замовлення.
Перед тим, як почати шити маски на замовлення, жінка вивчила вимоги до тканин. Обирала натуральні — ті, через які людина може вільно дихати. Ціна масок від Суботської була суттєво нижчою від тих, що пропонували аптеки. Залежно від дизайну одна маска коштувала від 15 гривень. Серед покупців були жителі Конотопа та району, а також Кролевця, Білої Церкви та Києва.
Були й нестандартні замовлення, над виконанням яких Оксані довелося попітніти. Так, одна жінка замовила засоби індивідуального захисту, які призначалися для людей з вадами слуху. Маски для них мали бути з отвором біля рота, щоб можна було зчитувати інформацію з губ. Аби зберегти захисні функції маски, Оксана на місці отвору вставила прозору плівку. До речі, грошей із замовниці за цю роботу не взяла.
Від масок до екосумок
За процесом пошиття масок жінка згадала й про свою давню мрію – перейти на екологічні торбинки. І взялася втілювати її в життя, адже часу на карантині було для цього вдосталь. Придбала через інтернет натуральну тканину й процес пішов.
Для зразка крою обрала пакети із супермаркету. На готових виробах малювала та робила написи акриловою фарбою, фіксувала з допомогою праски. Або ж використовувала термоплівку з уже готовими буквами чи картинками.
Торбинки виходили місткими, витримували вагу 15-20 кг. Одна така сумка з льняної тканини коштувала 180-250 гривень. Але, як зазначає майстриня, заробляла вона на такому виробі не більше 50 грн, решта – йшла на матеріали.
Продати таких торбинок вдалося не багато – до 15 штук, але не через відсутність попиту, а через те, що зайнялася цією справою вже наприкінці карантину. Тепер на це просто не залишається часу.
Людина ніколи не пропаде в найскладнішій ситуації, якщо вміє щось робити власними руками: майструвати, шити, пекти. Кажуть же: “професію за плечима не носити”. Мене карантин не злякав. Я просто не лінувалася і щось робила
Окрім масок та екосумок, Оксана виготовляла також на замовлення й текстильні ляльки. Колись вона опанувала цю техніку через інтернет і тепер вона стала в нагоді.
З послабленням карантинних обмежень студія Суботської відновила роботу, щоправда, не на повних обертах. Але на те є причина.
«Моїй меншій донечці щойно виповнився рік. І мені дуже хочеться приділити їй зараз максимум уваги. Не можу й не хочу розриватися між роботою й дитиною. Через деякий час я обов’язково відновлю роботу студії краси в повному обсязі. Але поки що моє рішення на користь дитини», – зізнається Оксана.