Було село – стане місто. Сумщину ділять по-новому

В області обговорюють новий територіальний устрій, який напередодні презентували реформатори. За документом, який через тиждень винесуть на голосування облраді, деякі села стануть частинами міст або нових громад. Карта дасть змогу продовжувати реформу. Утім, догодила вона не всім, надто тим, хто втратить гаманець або монополію на землю. СпецКор розкинув карти

47 об’єднаних територіальних громад замість раніше запропонованих 55-ти. Такий проект змін до Перспективного плану створення громад в Сумській області презентувала Сумська обласна державна адміністрація разом з «Центром розвитку місцевого самоврядування».

За словами директора Сумської філії «Центру розвитку місцевого самоврядування» Олександра Хоруженка, для того, щоб реформу довести до кінця і зробити більш якіснішою, потрібно вносити зміни у перспективний план області. Якщо цього не зробити, Сумська область ітиме на занепад, а реформа на цьому може просто зупинитися, бо створювати далі громади без внесення змін буде неможливо.

“Сам процес децентралізації уже триває більше 2 років. Зараз ми взяли паузу, створили перспективний план, тепер його треба прийняти і рухатися далі. Карту, яку ми презентували – це не остаточний варіант, її можна буде ще доопрацьовувати та змінювати. Але вона досить збалансована по формі і змісту, виходячи з досвіду, історичних знань та прогнозованого аналізу. Ми погодили цей план у Мінрегіоні, там він у цвілому був прийнятий. Проте було 2 нюанси, які за тиждень треба вирішити”, – говорить директор Сумської філії «Центру розвитку місцевого самоврядування» Олександр Хоруженко.

Займалася створенням Перспективного плану Сумської області робоча група при голові облдержадміністрації. Допомагали їм фахівці Центру розвитку місцевого самоврядування.

На що орієнтувалися?

Для того, аби правильно внести зміни до Перспективного плану Сумщини, експерти спиралися на такі фактори:

1. Реальна ситуація з уже сформованими громадами;

2. Перспектива розвитку для міст (концепція «Великих міст»;

3. Створення більш великих громад (дрібні ОТГ не мають високих шансів на розвиток);

4. Історичний бекграунд.

“Я ще дивився на колишні центри, які до цього були на Сумщині. Це стосується Путивльського, Краснопільського, Буринського та Роменського районів. Це колишні міста – їх потрібно підтримувати. Важливий також демографічний фактор. У Миропіллі, Нижній Сироватці сто років назад було до 20 тисяч населення, а зараз по 4 тисячі. Це не означає, що на них треба ставити хрест. Навпаки, зараз важливі ці точки росту. Треба зробити такі умови, щоб зайшов бізнес і створив додаткові робочі місця”, – каже Олександр Хоруженко.

Концепція «Великі міста». Які села «проковтнуть» Суми?

Особливе значення під час внесення змін до плану приділили саме містам обласного значення. Так до Сумської ОТГ приєднають Великочернеччинську, Бітицьку, Стецьківську, Піщанську, Садівську, Терешківську, Великовільмівську та Сульську сільські ради. Усього це близько 30 сіл. Окрім них до Сумської громади можуть додати Верхню Сироватку з Бобриком.

“Питання об’єднання у Сумську ОТГ ми зараз опрацьовуємо з депутатами та громадськістю. З Великою Чернеччиною, Стецьківкою і Битицею ми знайшли не те, що порозуміння, але бажання порозумітися. Сула, Терешківка, Верхня Сироватка – є непогана дорога, полігон, на який ми виділяймо кошти. Логічно буде об’єднатися з тими селами, чиї жителі працюють в Сумах. Нічого не кажу про Сад і Косівщину, вони зараз проводять перемовини. Тож, якщо буде їх бажання ми готові до об’єднання”, –  зазначив міський голова Сум Олександр Лисенко.

Проте керівники Саду та Косівщини приєднуватися до Сум не бажають. Вони хотіли створити окрему громаду, але за майже три роки їм це не вдалося. На думку фахівців, головну роль у цього відіграли настрої населення, яке хоче приєднатися до міста.

Проблемним залишається питання і з Миколаївською ОТГ (Сумськог району). У Мінрегіоні рекомендують зробити центр у Степанівці і туди включити громаду. Поки Миколаївську ОТГ у плані залишили окремо. Проте у майбутньому їх все таки мають намір зробити однією громадою. Приєднатися до Миколаївської ОТГ хоче й село Кровне.

“24 травня ми на сесії прийняли рішення про добровільне приєднання до уже створеної Миколаївської ОТГ. Вони також хочуть дати позитивну відповідь, а за планом Кровне поки віднесли до Хотінської ОТГ”, – говорить Кровненський сільський голова Катерина Товстенко.

Зараз у громаді тривають перемовини про добровільне приєднання. У них ще є тиждень, аби зібрати сесію та приєднатися до Миколаївської ОТГ.

Кардинальні зміни

Вагомі зміни чекають на Роменський район. Його розділили на 3 громади: Роменську, Смілівську та Глинську. Останні два центри зараз не в найкращому економічному стані, але сто років тому Сміле було заселене більше ніж Ромни, тому перспективу на ріст та розвиток має. Раніше центри цих ОТГ були у селах Андріяшівка та Хмелів.

3 Із старими центрами залишилася північ області. Її відповідно до проекту Перспективного плану розділили на Зноб-Новгородську, Середино-Будську, Шосткинську, Ямпільську, Дружківську, Свеську, Конотопську, Глухівську, Шалигінську, Новослобідської Єсманську, Путивльську та Кролевецьку ОТГ. На думку експертів, більшість громад на кордоні України хоч і будуть створені, проте гарно розвиватися не зможуть.

Малі громади – малі шанси. Плакала Береза

Штучні ОТГ з малими територіями і населенням, за прогнозами реформаторів, не виживуть самостійно і згодом приєднаються до сильніших. Утім, керівниця першої громади в області, Березівської, Надія Артеменко на правах першопроходця ділити владу не планує. Жінка вимагає віддати їхній громаді два села з Глухівської і Кролевецької ОТГ, аби збільшити територію і населення.

“Коли ми об’єднувалися і нам давали повноваження, як об’єднаним громадам, вони були набагато меншими і урізаними. Тоді населення у 5 тисяч уже здавалося великим здобутком. На сьогоднішній день ми довели нашу спроможність. Згідно плану Березівська громада залишаться у сталих рамках. Маленька громада на сьогоднішній день не витримає конкуренції. Тому щоб далі розвиватися нам необхідна додаткова територія та люди”, – розповідає Березівський сільський голова Надії Артеменко.

ОПГ чи ОТГ? Хто ставить свій бізнес вище суспільного блага?

Заважає формуванню громад та впровадженню реформ на Сумщині у першу чергу гаманець. Це стосується усіх населених пунктів області, вважає перший заступник голови Сумської ОДА Олександр Марченко.

“Противників створення громад видно відразу. Керуються ними навіть не політичні мотиви, а більше особисті гаманці. Люди не хочуть втрачати своє «прикормлене» місце”, – говорить перший заступник голови Сумської ОДА Олександр Марченко.

На Охтирщині тиск є одним із найбільших. Викликаний він інтересом з боку підприємців, які проти об’єднання. Ті, хто тримає статус «кво» – аграрії, бізнесмени, суддівський корпус, намагаються вплинути на процес реформування. Проте обговорення там тривають. Відповідно до нового проекту тепер Охтирському районі є три центри: Грунь, Чупахівка та місто Охтирка.

Обговорювати проект змін до Перспективного плану розпочали і у соціальних мережах. Дехто вважає, що такий розподіл на ОТГ дасть Сумщині нові можливості для розвитку. Інші ж налаштовані скептично та взагалі не розуміють для чого це потрібно.

Представлений Перспективний план створення спроможних громад Сумської області поки що є неостаточним варіантом. Його обговорення триватимуть до 3 липня. Після чого уже 7 липня документ представлять на розгляд депутатського корпусу Сумської обласної ради. Якщо обранці його затвердять, документ направлять до Кабінету Міністрів України для підписання. Після чого утворити ОТГ на Сумщині не в межах перспективного плану буде не можливо.

Джерело: spec-kor.com.ua

Поділитися в соціальних мережах