Неповернення Приватбанку, тарифи та реформи — які умови для траншу від МВФ
Для отримання чергового траншу, МВФ чекатиме від України прийняття закону про неможливість повернення банків екс-власникам, врегулювання тарифів та завершення реформ.
Про це йдеться у матеріалі ЕП.
Як відомо, умови меморандуму, текст якого ще готується, поділяються на prior actions (попередні дії) та дії, потрібні для отримання кожного траншу програми.
Співрозмовники ЕП в Національному банку та уряді називають такі можливі prior actions. Більшість з них Україна уже виконала.
Прийняття бюджету-2020. Одразу після внесення законопроекту про бюджет на наступний рік до парламенту влада дала зрозуміти – до другого читання він зміниться. В плані також було актуалізувати макропрогноз на наступний рік.
Кредитор чекав, якими будуть ці зміни. 14 листопада – саме під час перебування місії в Україні – Рада прийняла кошторис на наступний рік. Бюджет змінився, але в рамках допустимих параметрів.
Закон про повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.
Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення була запроваджена у 2015 році. У лютому 2019 Конституційний Суд її скасував, що викликало серйозне занепокоєння з боку міжнародних партнерів. 30 жовтня парламент повернув цю норму в Кримінальний Кодекс.
Формування незалежних наглядових рад в державних банках. Реформа корпоративного управління в держбанках спіткнулась на конфлікті НБУ з Ощадбанком. Регулятор не погодив кандидатури п’яти членів наглядової ради банку, що стало причиною публічного скандалу.
Міністерка фінансів Оксана Маркарова в інтерв’ю ЕП повідомила, що незалежні наглядові ради Ощадбанку та Укрексімбанку будуть сформовані до кінця 2019 року. Зараз відбір кандидатів на фінальному етапі – НБУ погоджує останні кандидатури.
Реформа податкових та митних органів. Розподіл ДФС, повноцінний запуск роботи державної митної та податкової служб – один з пунктів меморандуму.
Восени минулого року уряд анонсував розподіл ДФС. З тих пір становлення кожної із службу відбувається своїм ходом. З останніх подій: 8 грудня оновлена митна служба офіційно розпочала свою роботу.
Врегулювання питання з обмеженнями на комунальні тарифи. У червні 2019 року уряд Володимира Гройсмана ввів граничний рівень цін на 1 Гкал теплоенергії в системі централізованого опалення для міст обласного значення та Києва на рівні 1,4 тис. грн.
Гройсман тоді це пояснював бажанням спонукати місцеву владу вкладати кошти місцевих бюджетів в модернізацію ЖКГ, а також зниженням цін на газ.
Уряд Гончарука нещодавно відмінив ці обмеження, мотивуючи своє рішення тим, що такі обмеження суперечать вимогам МВФ і можуть призвести до втрат місцевих бюджетів.
Зміни в закони про Фонд гарантування вкладів та НБУ. Один з важливих для МВФ пунктів – убезпечити неплатоспроможні банки від повернення недобросовісним екс-акціонерам.
При цьому передбачається, що екс-власники зможуть отримати компенсацію за понесені збитки внаслідок визнання банку неплатоспроможним, якщо факт цих збитків буде доведено в судовому порядку.
“Ці зміни матимуть на меті посилення повноважень НБУ та Фонду гарантування вкладів. Вони стосуватимуть усіх банків, які вже визнані неплатоспроможними і які можуть такими стати в майбутньому”, – стверджує джерело ЕП в уряді.
Зміни матимуть значення не лише для кейсу Приватбанку, але й інших випадків, коли екс-власники банків судяться і виграють суди проти держави.
“В меморандумі не можна прописати “Гарантуємо не повертати Приват Коломойському”. Будь-який натяк на це буде розцінюватися як тиск на суд”, – пояснює співрозмовник ЕП.
Ситуацію ускладнює те, що 19 грудня Шостий апеляційної адмінсуд розгляне апеляційну скаргу держави на рішення Окружного адмінсуду від 18 квітня про скасування націоналізації Приватбанку.
За інформацією ЕП, для МВФ також мають значення реформи, які з різною мірою деталізації можуть бути відображені в меморандумі, мова йде про земельну реформу, анбандлінг Нафтогазу, продовження антикорупційної та судової реформ та стресс-тестування банків.
Економічна правда