55% – новий рекорд по відкатам зафіксували у Конотопській ЦРЛ?
Поки вся Україна об’єднується заради перемоги, деякі конотопські чиновники, схоже, сприймають війну як шанс для особистого збагачення. Яскравий приклад — Конотопська центральна районна лікарня імені Михайла Давидова, яку очолює генеральний директор Василь Згонник. Нещодавно ця установа, що знаходиться під постійними обстрілами, провела закупівлю, яка викликала багато запитань.
“Золоті” рукавички для героя-лікаря?
Лікарня оголосила тендер на закупівлю 20 тисяч пар латексних рукавичок. Очікувана вартість, заявлена замовником, вражає — 80 000 гривень.
Після торгів переможцем стало ТОВ “СТАТУС-ПРОМЕД” з пропозицією 52 430 гривень.
На перший погляд, все виглядає як економія. Але варто лише зайти в Інтернет, і картина кардинально змінюється. Навіть у роздрібному магазині 100 пар таких рукавичок коштують приблизно 118 гривень. Тобто 20 000 пар обійдуться максимум у 23 600 гривень.
Цинічний математичний розрахунок
Проста арифметика показує, що Конотопська лікарня була готова переплатити щонайменше 220% від реальної ринкової ціни. І навіть після торгів “економія” виявилася фіктивною: різниця між ринковою ціною та ціною переможця — майже 30 000 гривень. Це означає, що відкат міг скласти не менше 55% від суми.
Така схема, якщо помножити її на всі закупівлі, що робить лікарня протягом року (а це близько сотні мільйонів гривень), може приносити десятки мільйонів гривень відкатів. І це відбувається, коли країна бореться за своє існування, а кожна гривня має йти на підтримку фронту та медицини. Поки одні збирають донати, інші — збирають відкати.
Василь Згонник: приклад для наслідування?
Критично важливо, щоб правоохоронці звернули увагу на подібні “подвиги” керівника медичного закладу. Адже в умовах постійних обстрілів і дефіциту ресурсів, такі дії — це не просто розкрадання. Це прямий удар по системі охорони здоров’я.
Замість того, щоб бути героєм, який рятує життя, генеральний директор Василь Згонник ризикує стати символом безкарності та цинізму, що процвітають у тилу. І це найгірший “діагноз”, який може отримати керівник медичної установи.