У червні 2018 року двоє 21-річних чоловіків, прогулюючись обласним центром, у Сквері Героїв Небесної Сотні о 2-й ночі справили природні потреби на встановлений пам’ятний знак Героям Майдану. Свої дії обвинувачені знімали на мобільний телефон.

Правоохоронці затримали їх на місці події, а згодом їм було оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України (Хуліганство, вчинене групою осіб). Вироком Зарічного районного суду м Суми чоловіків визнано винними у пред’явленому їм обвинуваченні та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки. Відповідно до ст. 75 КК України обвинувачених звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю в 3 роки. Крім того, зобов’язано не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з’являтися для реєстрації в органи з питань пробації та повідомляти про зміну місця проживання, навчання та роботи.

Із таким рішенням суду не погодився один із обвинувачених та оскаржив його до Сумського апеляційного суду. Зокрема, просив апеляційний суд скасувати вирок та ухвалити новий, яким визнати його невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України. Головним чином, апелянт оскаржував визнання допустимим доказом запис на мобільному телефоні, на якому зафіксовані обставини вчинення злочину.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів залишила без змін вирок місцевого суду, а апеляційну скаргу обвинуваченого на цей вирок – без задоволення, оскільки висновки суду першої інстанції про доведеність його вини відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які були повно і всебічно досліджені та правильно оцінені судом першої інстанції. Крім того, дослідженням речових доказів, суд забезпечив повноту та об’єктивність при встановленні фактичних обставин справи та причетності обвинуваченого до інкримінованого йому злочину.

Поділитися в соціальних мережах