Біопластик, що врятує світ: розробка СНАУ викликала зацікавленість наукової спільноти

Пластик захоплює нашу планету з дедалі більшою швидкістю. Нові дослідження щороку показують нам наскільки близько ми знаходимось від катастрофи, спричиненої людською діяльністю, а колись інноваційний винахід – поліетилен – сьогодні перетворився на справжню загрозу для людства.

Світова спільнота постала перед необхідністю вироблення нових правил поводження з пластиком та винайдення більш безпечних його замінників. Одним з важливих кроків на цьому шляху стало затвердження Стратегії Європейського союзу щодо пластмас у замкнутій економіці. Щоправда, в Україні всі спроби урегулювати поводження із пластиком поки залишаються більше на папері, аніж у реальних кроках. Зусилля окремих активістів та громадських рухів хоч і мають соціальний ефект, проте дуже повільний. Прискорити ситуацію могло б впровадження у масове виробництво  доступних у всіх відношеннях замінників шкідливому пластику. Очевидно, що без активної участі науки у цьому питанні не обійтись.

Флагманську позицію у розробці альтернативних видів пакування вже кілька років утримує Сумський національний аграрний університет, де у 2018 році було започатковано стартап FoodBiopack, в рамках якого науковці розробили біорозчинну плівку, яка цілком може замінити звичне нам пакування. Винахід був неодноразово відзначений на всеукраїнських та міжнародних конкурсах, про нього писали ТОПові ЗМІ з усього світу.

У 2020 році Сумський НАУ отримав грант у рамках міжнародного проєкту Жана Моне “Продукування та поширення ідей циркулярної економіки відповідно до Плану дій ЄС”, що стало прекрасною нагодою для поширення ідей переходу на біорозчинні аналоги пластикового пакування та масштабування розпочатої справи.

Так, ініціатором стартапу FoodBiopack, кандидатом економічних наук, старшим викладачем кафедри технології харчування Сумського НАУ Дмитром Бідюком проведено цикл онлайн семінарів, у яких взяли участь сумарно понад 200 учасників з різних куточків України. Заходи були присвячені виробництву біопластиків, як кроку до переходу на економіку замкнутого циклу.

Спершу науковець виступив із доповіддю «Застосування технологій біопластиків: перші успішні кроки» науковець виступив в онлайн-конференції «Українська агропродовольча сфера: перспективи, інновації та європейські можливості», що проходила в м. Харків, Пізніше він презентував досвід розробки та комерціалізації проєкту з розроблення біопластиків як екологічної альтернативи техногенним пластикам, започаткованого у СНАУ.

Під час Палладінського лекторію в Києві Дмитро Бідюк презентував класифікацію комерційно доступних біорозкладних полімерів, які сьогодні доступні для України та світу, а також додатково зупинився на методах їх утилізації.

Завершальним заходом у серії семінарів в рамках проєкту “ACET&I”, присвячених біорозчинним матеріалам, які могли б замінити пластик стала лекція «Біорозкладання як важливий етап управління відходами біопластиків», що відбулася у Харкові. У цій двогодинній  лекції основний акцент було зроблено на процес біорозкладання як останній етап життєвого циклу біопластиків, на стандарти щодо компостування в умовах домогосподарства та промислового компостування.

Сподіватимемося, що зацікавленість наукової та академічної спільноти можливостями переходу на безпечні замінники пластику дасть поштовх новим розробкам та винаходам і наблизить українське суспільство до життя за принципом zero waste, що дозволить зберегти планету для прийдешніх поколінь.