На Сумщині об’єднали лісгоспи
У рамках реформування лісової галузі відбулося об’єднання двох державних підприємств – Глухівського та Шосткинського лісгоспів.
Відтепер Державному підприємству «Шосткинське лісове господарство» підпорядковуються Воронізьке, Собицьке, Шосткинське, Миронівське лісництва та, у зв’язку з приєднанням Глухівського лісгоспу, Баницьке, Слоутське, Червонянське, Шалигинське та Землянківське.
Проводячи укрупнення, Державне агентство лісових ресурсів України користувалося винятково географічними, економічними та ресурсними показниками територій.
У нашому випадку це було пов’язано з децентралізацією в країні. Глухів став центром територіальної об’єднаної громади, яка ввійшла до Шосткинського району. До того ж обидва лісгоспи дуже схожі за виробничо-фінансовими показниками й умовами.Будь-які зміни завжди викликають острах, тож нам був необхідний час на адаптацію. Трохи попрацювавши разом, ми зрозуміли, що спільними зусиллями зможемо подолати будь-які труднощі та покращити майбутній розвиток не лише самого підприємства, а й усієї лісової галузі, – зазначив заступник директора ДП «Шосткинський лісгосп» Василь Кацалап.
Слід наголосити, що над реформою працювала не одна людина, а величезна спільнота лісівників, працівників підприємств, профспілкових колективів, які враховували інтереси держави та брали до уваги досвід європейських країн.
За словами голови Держлісагентства Юрія Болоховця, всі працівники, які виявили бажання працювати на нових умовах, матимуть на це можливість: хтось на іншій посаді, хтось на тій же. Це означає, що укрупнення лісогосподарських підприємств передбачає зменшення адміністративних витрат, але не тягне за собою масштабного скорочення робочих місць. Однак деякі вакансії та посадові обов’язки можуть бути переформатовані чи замінені.
Хочу запевнити, що жоден виробничий підрозділ не буде ліквідований, – наголосив директор ДП «Шосткинський лісгосп» Микола Бут. – Переконаний, що показники нашої роботи підуть угору, адже разом ми працюватимемо удвічі потужніше.
Після укрупнення всі місцеві податки залишаться громадам, адже ніхто не ліквідовує та не об’єднує головні структурні об’єкти (лісництва). Ця позиція передбачена податковим законодавством. Рентна плата за використання лісових ресурсів і податок за лісові землі надходитимуть до бюджету за місцезнаходженням підрозділу.
Одним із головних завдань, що нині стоять перед галуззю, є зміна пріоритетів. То ж реформа – це шанс повернути позитивний імідж професії лісівника та зміцнити позиції лісового господарства в суспільстві.
Детальніше про реформу на сайті Держлісагентства.