“Другого російського удару ми не витримаємо”: як працюють фермери на Сумщині

У тексті розповідаємо про господарство на Охтирщині, яке відновилося і працює після російського авіаудару навесні 2022 року та підприємство, що розташоване у Річківській громаді, яка часто обстрілюється російською армією. Які у них проблеми та виклики та як з ними справляються далі у тексті Суспільного Суми.

Такий нині вигляд має сільськогосподарське підприємство у селі Бакирівка на Охтирщині.

Його директор Ігор Гурбанов пригадує, 6 російських авіабомб навесні 2022 року зруйнували господарський двір, де зберігалася техніка, а також тракторну бригаду. Тоді необхідно було вирішувати, як працювати далі.

“Руки опускалися, ми сідали думали, що робити, хто нам допоможе. Звернулися до банку, який нам не відмовив. Завдяки державним програмам підтримки аграріїв, ми якось держимся. Да, кредити великі. Я можу скільки завгодно казати, як нам тяжко. Але хлопцям тяжче. За цей час ми відновили, що вкрай необхідно і що можна було відновити. Ось склад ми зробили, відновили цех для приготування кормів для свиней і на тракторній бригаді ми перекрили дахи, зробили більш-менш умови для роботи”.

“Перший рік нам допомогли друзі. Із п’яти тракторів ми зібрали два трактори. Там два “антизюки”, які скажімо так, тримаються на плаву, виручають. Для своїх людей, які у нас працюють, є якийсь заробіток. Тільки так”.

Загальна площа господарства 500 га, на яких вирощують пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу. Воно працює із 2000 року. Нині збирають врожай. За словами власника, цього року “задніх пасе” кукурудза.

“Зима була волога, у нас лишилася кукурудза на полі, ми її прибирали дуже довго. Прибирання кукурудзи та підготовка грунту і посіви затягнулися у нас. Зараз також ситуація, що кукурудза в полі стоїть. Фонд “Жнива перемоги Говарда Баффада” надав нам цього року комбайн. Завдяки цьому у нас зараз проходять жнива”.

Голова Асоціації фермерів Сумщини Олександр Шафорост розповідає, через складну безпекову ситуацію у регіоні працювати з кожним днем стає важче. Від його господарства до російського кордону 15 кілометрів.

“Ми землю не переведема у будь-який інший регіон. Техніка не дає нам ніякого доходу. Це лише земля”.

“У 2022 році було спочатку морально важко, коли ми виїжджали: незірвані снаряди на полі під час збирання кукурудзи. Це був важкий переломний момент прийняти рішення працювати тут далі. Зараз ми до цього ризику втрати життя звикли, як би це страшно не звучало”, — сказав Олександр Шафорост.

“У мене товариш збирав картоплю і дрон-камікадзе прямо летів йому в бусик, де лежить картопля. Хлопці обмолочують КАБи, які не розірвалися. Або вивозять по полю осколки, які можуть порізати колеса.

У серпні 2024 року сімейному бізнесу Олександра Шафороста виповнилося 30 років.

“Ми почали займатися вирощуванням зернових культур: пшениця, ячмінь, соя, кукурудза, соняшник. На сьогодні наш земельний банк по нашій громаді складає 500 Га. Це окремі господарства батька, старшого брата і моє”.

“У 80-х роках займалися вирощуванням кореня женьшеню, який поставляли на лікеро-горілчані заводи та аптеки, щоб робили лікарські трави із нашого кореня женьшеню”.

Річківська громада, де розташоване господарство Олександра, часто обстрілюється російською армією та донині не отримала статус території, де ведуться бойові дії.

“Ми, як фермера, як аграрії нашого прифронтового регіону могли у вересні отримати від міжнародного банку по тисячі гривень на га, але оскільки наші намагання домогтися у місцевої влади визнати нашу громаду або можливою бойовою ОТГ, аби попасти під субсидію, або бойовою ОТГ. На жаль, до нас не дослуховуються. Юридично наша громада така сама, як у Львові чи Рівному”, — каже аграрій.

“Зерновози, які можуть приїхати до нас за зерном і вивезти зерно у порти, поки вони ще працюють, підприємці, в більшості випадків, відмовляються їхати. Доводиться збільшувати тариф на перевезення”.

“На сьогодні ми приймаємо рішення вивозити дорогоцінні предмети, зерно, техніку складів. Батьків перевозимо у Суми на час загострення. Робочі вивозять своє цінне в інше місце. Громада про це мовчить. Тобто чи виїжджати нам? Чи розділити ці ризики? Таких вказівок ніхто не дає”, — розповів Олександр.

“Ти приймаєш рішення на власний розсуд. Раніше ми тут 2,5 роки воєнного стану могли працювати більш-менш нормально, зараз треба наважитись, аби пробути у нашій громаді добу”.

Ігор Гурбанов розповідає, безпекова ситуація на Охтирщині дає їм змогу працювати.

“Це дуже нас страшить. Ви знаєте, той фінансовий тягар, який ми зараз несемо. Другого удару ми не виживемо точно”.

“По нашому ОТГ ми, на диво, швидко прибрали врожай з полів, оскільки розуміли, якщо допомагає погода в збиранні врожаю, бо було дуже сухо, то треба було прибирати зерно і вивозити. Я вивіз 95% врожаю зі свого господарства. Інші сусіди також зібрали врожай на диво цього року вчасно. І це все відбувалося шляхом нашої кооперації із сусідами фермерами. Я щось своїм комбайном допомагав, фермер мені допомагав технікою, трактором. Навіть був випадок, коли він мені телефонує і каже: “Загорівся комбайн, бочку води привези”, — сказав голова Асоціації фермерів Сумщини Олександр Шафорост.

Олександр говорить, часті обстріли Річківської громади змушують робити усі сільськогосподарські процеси завчасно і набагато швидше.

“Ми рекомендуємо фермерам купити рації дальнього зв’язку 5-10 км по прямій. Для того, аби на випадок відсутності зв’язку можна було якось повідомити чи про загоряння полі, чи загоряння комбайна.

“У фермера був приліт дрона в комбайн. Один комбайнер не вижив. Інший вижив, слава Богу. Він не міг повідомити про це. Лише, коли він віз їх без свідомості в машині, тільки тоді він міг до мене додзвонитися”.

5 кілометрова прикордонна зона на Сумщині заборонена для господарської діяльності.За словами фермерів, у 2023 році люди сіяли поля у прикордонні. У 2024 році багато летальних випадків, коли під час збирання були влучання керованих авіабомб.

“Люди це розуміють і вже на свій страх і ризик не їдуть і не збирають врожай, чи не сіють. Великий ризик його втратити навіть через пожежу, яка загорається після влучання”, — сказав Олександр.

Про ситуацію із кадрами підприємець говорить:

“У перший місяць російського вторгнення наші два співробітники добровільно пішли в ЗСУ. Двоє людей поїхали після масових прильотів весна-літо 2024 року. Іншим хлопцям вдалося оформити бронь. Інший працівник ще непризовного віку. Бронювання дається дуже важко. У мене йшло бронювання 6 місяців”

Олександр Шафорост говорить, хоче продовжувати ту справу, яку започаткували батьки 30 років назад у своїй громаді.

“Мотивує те, що ну колись же війна має закінчитися”.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ