Як роменчани змогли монополізувати кількамільярдний ринок виробництва військового взуття?
Третій рік великої війни. На мільярдному ринку військового взуття панує лише один гравець — виробник берців «Талан». Чому так сталося? StateWatch проаналізував, які вимоги й технічні специфікації застосовує Міністерство оборони України для проведення тендерів на закупівлю черевиків. Висновки невтішні: технічні специфікації, які мали б стати запорукою надійних постачань, насправді блокують участь інших виробників взуття у закупівлях МОУ.
Літні, зимові з високими берцями та спеціальні черевики постачає для армії лише один виробник. Технічні специфікації для цього взуття розробляє Центральне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ (ЦУР СМЗ ЗСУ) і чомусь додає рисунки черевиків із логотипом компанії «Талан». Технічні специфікації важливі у тендерному процесі, адже вони визначають критерії, за якими замовник оцінює, чи задовольняє продукція потенційного постачальника його потреби. Тому така маленька деталь, як логотип, зрештою може зупиняти інших виробників від участі в державних закупівлях армійського взуття.
Довідка. Щонайменше з 2015 року черевики для Міноборони постачає група компаній «Талан» (зокрема ТОВ «Таланлегпром», ТОВ «Таланпром»), що належить сім’ї Миколи Лаврика, ексгубернатора Сумської области та народного депутата 8-го скликання від «Блоку Петра Порошенка». У період з 2011-го до 2017 року «Таланлегпром» систематично обвинувачувалося в порушенні строків постачання за позовами МОУ та МВС України. 2017 року Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету встановило, що ТОВ «Таланлегпром» і ТОВ «ТД «Укрлегсировина» вчинили антиконкурентні узгоджені дії, оскільки обидві компанії належать сім’ї Миколи Лаврика. Тобто ТОВ «Таланлегпром» отримало право на укладання договорів із державними підприємствами за відсутності конкуренції. З 2017 року «Таланлегпром» було включено до «чорного списку» компаній, яким заборонено участь у тендерах, однак підприємство продовжувало отримувати мільйонні підряди. Відповідаючи на запит StateWatch, ТОВ «Таланлегпром» повідомило, що у 2017–2021 роках брало участь у тендерних закупівлях лише в періоди до винесення відповідного рішення АМКУ, визнання недійсним, скасування цього рішення та після закінчення дії обмежувальних заходів. Також компанія сплатила передбачену штрафну санкцію та була позбавлена права брати участь у тендерних закупівлях до 29.06.2020.
За даними видання «Наші гроші», з 2017 року до серпня 2021-го «Таланлегпром» отримало замовлень МОУ на 1,21 млрд грн, а дочірнє «Таланпром» — на 1,32 млрд. За відкритими даними, 2023 року Департамент ресурсного забезпечення МОУ (ДРЗ МОУ) підписав із ТОВ «Таланлегпром» контрактів і додаткових угод на загальну суму понад 307 млн грн, ще на 1,3 млрд грн — 2024-го.
Технічні вимоги для «Талану»
Відсутність конкуренції «Талану» забезпечила технічна специфікація 2015 року на закупівлю черевиків. Згідно з нею лиття підошви берців ідентичне до малюнка на підошвах «таланів». 2016 року львівський підприємець Олександр Божагора подав в АМКУ скаргу на дискримінаційні вимоги Міноборони. Вочевидь, чиновники це звернення проігнорували, бо станом на сьогодні специфікації МОУ досі містять рисунки, на яких зображені черевики з логотипом компанії «Талан».
От як це пояснюють юрист у сфері міжнародного арбітражу Олександр Волков, фахівчиня з оборонних закупівель і колишня директорка Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони (ДДЗ та ПМР МОУ) Неллі Стельмах, яка затверджувала технічні умови для черевиків 2015 року, та колишня керівниця Центру оборонних закупівель МОУ (ЦОЗ МОУ) Тетяна Коба.
«У цьому випадку поняття «орієнтовний» може мати різне тлумачення, що включає суб’єктивний фактор оцінки. За таких умов застосування на практиці такої вимоги може мати ознаки дискримінації. Тож включення такого критерію само по собі може і не вважатися дискримінацією, однак все буде залежати від конкретного тлумачення цього критерію під час допуску учасників до закупівель і проведення закупівель», — відповідає Олександр Волков.
Неллі Стельмах зазначає: «Було би правильно, щоб розробники специфікацій передбачили додаткові орієнтовні рисунки підошви. Я особисто в Збройних силах ходжу в «талані». У мене немає питань щодо якості, але як закупівельник я не люблю відсутності конкуренції».
Тетяна Коба коментує: «Технічна специфікація є невід’ємною частиною тендерного пакета документів. Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника. У разі, якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим і містити вираз «або еквівалент». Однак 17 липня 2020 року було прийнято Закон України «Про оборонні закупівлі». Фактично з того часу Державний оператор тилу (ДОТ, агенція, що забезпечує тилові потреби ЗСУ. — Д.К.) є заручником обставин, адже тепер ДОТ не може вказувати у вимогах «або еквівалент». Уже є затверджена МОУ технічна документація, яку ДОТ має використовувати у закупівлях. Що з цим робити? Україна планує вступити до НАТО. Тож вихід один: приведення технічних специфікацій до стандартів НАТО. Все».
У своїй відповіді ТОВ «Таланлегпром» зазначило, що їхній малюнок підошви був спеціально розроблений італійською компанією для потреб ЗСУ. Якість і ефективність протектора підтверджені європейськими та українськими лабораторіями, тому ці малюнки були включені до технічних специфікацій МОУ. Компанія також вказує, що надала іншим виробникам необхідні дозволи для використання цього дизайну у виробництві взуття для Сил оборони України.
Дійсно, у вересні 2023 року ТОВ «Таланлегпром» надіслало інформаційний лист до Міністерства оборони, в якому вказало, що «не заперечує щодо повторення, виготовлення та копіювання іншими виробниками малюнка протектора підошви в рамках постачання взуття для Сил оборони України».
Олександр Волков зауважує, що такий лист не може трактуватись однозначно. У відповіді не уточнюється, хто конкретно має право на виробництво взуття з копіюванням малюнка протектора підошви.
StateWatch надіслав запит до ЦУР СМЗ ЗСУ із запитанням, чому в технічних специфікаціях на закупівлю черевиків наявний логотип конкретної компанії. У відповідь управління повідомило, що посилань на логотипи «Талан» у специфікаціях немає. Але там також додали, що якщо верх взуття відповідає еталонному зразку, але має іншу підошву, то взуття має пройти дослідні випробування відповідно до стандарту. Позитивні відгуки за результатами випробувань дадуть можливість долучити зразок до діючого еталона. На запитання, що перешкоджає приведенню технічних специфікацій черевиків у відповідність з іншими специфікаціями МОУ, які не містять логотипів конкретних компаній, у ЦУР знову відповіли, що на рисунках зразків-еталонів жодних посилань на логотипи немає.
Також StateWatch надіслав запит до Антимонопольного комітету України з питанням, чи вбачають там наявність логотипа конкретної компанії у технічних специфікаціях такою вимогою, що зумовлює антиконкурентні дії. АМКУ надіслав лише відписку без відповіді на конкретне запитання.
Кримінальні провадження та торгівля з Росією
Компанії з групи «Талан» фігурували в низці кримінальних проваджень. Наприклад, за даними управління поліції в Києві, посадовці Центральної бази Держприкордонслужби та Департаменту держзакупівель МОУ з 2018-го по 2021 рік, зловживаючи своїми повноваженнями, допомогли фірмі «Таланпром» перемогти у закупівлях низькоякісних товарів за завищеною вартістю, підписавши договорів на суму понад 60 млн грн. З тексту ухвали також відомо, що в період з 1 січня 2022 року по 28 листопада 2022 року «Таланпром» здійснило 242 митні оформлення імпорту товарів загальним обсягом 145 тонн фактурною вартістю 16,5 млн грн, в яких торговельна країна визначена як Російська Федерація.
Відповідно до даних російського імпорту, з 2014-го до 2022 року ТОВ «Таланлегпром» і ТОВ «Таланпром» поставили в Росію продукції на загальну суму 36,6 млн дол. Основний російський імпортер — російське ТОВ «Спецобувьтрейд». Це компанія з виготовлення взуття, яка належить Андрію Лаврику та перебуває в стані ліквідації з січня 2024-го. Водночас Андрій Лаврик був засновником ще однієї компанії в Росії, що займалася продажем взуття, — ТОВ «А Хилл», яка перебуває в стані ліквідації з грудня 2023 року. До сьогодні «Талан» має офіційного представника — компанію «Спецобувьторг» у Казахстані.
Коли одна компанія домінує на ринку, якість продукції може знижуватися через відсутність конкуренції. Тому покладатися на одного постачальника взуття для військових особливо небезпечно під час повномасштабної війни. Військовим потрібне надійне взуття, здатне витримати екстремальні умови, і будь-яке зниження якості може мати серйозні наслідки для їхньої безпеки та ефективності. Потенційна монополія дає можливість виробнику нав’язувати завищені ціни, що призводить до переплат із боку держави та створює умови для корупційних схем. Також якщо ринок належить одному постачальнику, будь-які виробничі, логістичні чи фінансові проблеми цієї компанії можуть призвести до затримок або припинення постачання взуття військовим. Впровадження найкращих практик відповідно до стандартів країн — членів НАТО не лише дозволить розв’язати цю проблему, а й сприятиме інтеграції України до Північноатлантичного альянсу.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ