Конгрес-центр у Сумах: чи очікувати на відновлення після атаки РФ?

У Вербну неділю, 13 квітня, російські війська завдали кількох ракетних ударів по центру Сум. Дві балістичні ракети забрали життя понад 30 людей. Під час цієї атаки було пошкоджено Конгрес-центр СумДУ та історичну будівлю — корпус К2. Чи отримують ці дві споруди нове життя – Суспільному розповів ректор Сумського державного університету Василь Карпуша.

Перші збитки були 12 березня 2022 року, коли були так звані “прильоти” недалеко від центрального кампусу на Харківській. Тоді, коли були скинуті бомби й вилетіло десь близько 100 вікон у нас. Другий був минулого року. Вже торік це так званий корпус М — машинобудівний корпус.

На Харківській, де частина корпусу постраждала, експертизу завершено – там збитки мільйонів на 25-30 грн. Але є проблема по його відновленню, тому що це один із найстаріших корпусів, взагалі-то кажучи, з початку створення Сумського державного університету, якому в цьому році було 76 років.

І останнє – це найболючіше, проблема для університету, тому що це Конгрес-центр наш і ось поруч тут корпус, так званий, К2 — історична будівля місцевого значення, окружний суд. Частина будівлі зруйнована.

Наразі завершується експертиза щодо можливості його відновлення, а саме цієї частини корпусу К2, тому що інша частина корпусу не постраждала. І тут, якщо говорити про збитки сумарно, то десь поки 250 млн грн, а можливо й більше. Це в цілому по всьому університету. 200-250 млн грн, можливо й 300.

Конгрес-центр ми хочемо відновити. Я думаю, місто хотіло б його відновити, всі хотіли, тому що це візитівка така вже стала нашого міста.

Локація дуже зручна, паркування автомобілів поруч є, все є поруч, і укриття є. І, власне кажучи, укриття свою функцію виконувало, воно було загального користування. Там дуже багато було різних заходів, міських заходів, укриття у нас облаштоване з інтернетом, яких не так багато у місті.

Але, якщо говорити зараз, то вже університет оговтується. Університет працює. Якщо мова про корпус К2, то влучання було якраз у ту частину, де знаходилося Управління міжнародного співробітництва нашого університету.

Я впевнений, що в цьому році показники міжнародної діяльності пов’язані з міжнародними проєктами, міжнародними грантами, залученими коштами, вони будуть, навіть, більше, чим це було торік. Люди налаштовані працювати. Болючі удари. Безумовно, найболючіше це тому, що постраждали люди.

Чи є хоча б попередні підрахунки щодо відновлення чи відбудови саме цих двох будівель Конгрес-центру та корпусу К2?

Я думаю, що десь 150-170 млн грн це так, це буде Конгрес-центр. Десь мільйонів 100, можливо, це буде корпус К2.

І машинобудівний корпус, там частина будівлі, якщо ви знаєте, де була невеличка спортивна зала. На щастя для нас, все інше уціліло.

Чи є уже якісь плани щодо відновлення? Коли це може розпочатися, чи потрібно дочекатися завершення експертизи?

Саме так. Потрібно дочекатися завершення експертизи. Чому так? Тому що, на мою думку, це так кажуть і фахівці, що Конгрес-центр дійсно можна буде відновити. Тому що основна структура його ціла, мається на увазі, бетон і таке інше. І приліт самої ракети був в ліву частину, права частина постраждала, але якщо так говорити, що там техніка все і абсолютно ціле, меблі цілі. Але це тільки після експертизи.

А як довго буде тривати експертиза?

Завершується. Тобто як правило, вона десь місяць, більше, тому що це певні ризики, відповідальність. Ті, хто ставить підписи мають усе зважувати. Особливо, що стосується корпуса К2. Це історична будівля, вона багато років в експлуатації, там є певні й дерев’яні конструкції і інше, тут важко сказати, чи можна відновити взагалі буде цю частину.

Можливо, доведеться просто відповідно робити проєкт на демонтаж і тільки після цього вже ухвалювати остаточне рішення про те, як добудовувати якусь частину або перебудовувати.

Це все-таки історична частина міста і історична будівля. Чи можливо зробити ремонтні роботи, чи демонтаж будівлі без рішення відповідних структур?

Так, тому що тут треба певні погодження з Міністерством культури і таке інше. Тобто справді це є певна процедура. Це все майно Міністерства освіти і науки. Ми всі рішення безумовно ухвалюємо через погодження з міністерством. Але ще раз кажу, на мою думку, треба шукати кошти, і ми це робимо. Насамперед, після експертизи треба буде робити проєкт. А це теж кошти.

Той же самий Конгрес-центр, ми його будемо, можливо, трішечки переробляти в частині енергозбереження, тому що він був скляний, а саме дах. І були певні моменти, коли влітку там дуже спекотно, а взимку великі витрати на опалення. І тому, коли ми будемо робити проєкт, то безумовно робитимемо його вже енергоефективним.

І вже ж таки коли можуть розпочатися роботи? Саме по Конгрес-центру?

Коли будуть кошти.

А до кого зверталися за коштами? Хто може допомогти?

Звертаємось до всіх. Є в Міністерстві певні напрацювання. Поки що не хочу говорити. Тому що, знаєте, коли говориш, то може потім не відбутися. Є певні напрацювання з міжнародними донорами. Тому що сума начебто велика, так? Але якщо цю суму перевести в євро, наприклад, то для потужних міжнародних донорів — це невеликі суми. Ось у чому справа. Є Європейський інвестиційний банк, є Банк реконструкції розвитку, Світовий банк. У них є ці проєкти на відновлення таких структур. Тому що ми, на жаль, не одні такі в системі Міністерства освіти і науки. Дуже багато – Харківський університет імені Каразіна, наприклад, там збитки, наскільки я знаю, більше мільярда гривень взагалі. Харківський авіаційний і інші.

Та й захід України те ж саме, тому що Івано-Франківський національний технічний університет нафти й газу зазнав російського удару. Якщо подивитися по Україні, то, на жаль, дійсно б’ють саме по навчальних закладах.

А все ж таки є якісь напрацювання щодо коштів?

Безумовно. Іде робота, але без експертизи і без проєктно-кошторисної документації по проєкту, щоб вийти на певну суму, зареєструвати цю документацію. Є, навіть, знаєте, певні бази даних, де міжнародні донори обирають самі. Тобто треба бути в цих базах, але для цього потрібна проєктно-кошторисна документація, вона має бути актуальна в цінах на сьогодні. Це теж потребує часу.

Ви сказали, що все ж таки дещо зміниться Конгрес-центр, чи хтось розробляє вже цей проєкт, якісь архітектори?

Тільки після експертизи, тому що, можливо, доведеться якусь частину зносити. Тому що це ж перевірка ведеться в самих бетонних конструкцій, наскільки вони міцні, чи нема там тріщин тощо. Тобто це така, дуже непроста робота, справді.

Чи можна сподіватися на те, що якась реконструкція, будівництво, відновлення розпочнеться вже цього року?

Не можу сказати, знову ж таки. Дуже багато факторів, які залежать не тільки від нас, тому що сам по собі проєкт зробити – це теж час. Потім ми втягнемося в зиму. І тому зараз найосновніше завдання, яке в нас стоїть, це закрити дахи. І вже ви вже бачите, що у Конгрес-центрі нам вже вдалося закрити дах, вже щоб не було затікання.

Аналогічно корпус, так званий К2. Там теж потрібен ремонт даху, але зараз ми не можемо навіть приступитися до ремонту того даху, тому що там є аварійні конструкції і тільки після того, коли скажуть, що оцю частину треба, можливо, демонтувати взагалі, а цю треба там якимось чином підкріпити, можливо, і ще щось. Це дуже непроста робота і вона дійсно потребує часу.

Саме от ця будівля – К2, вона в центрі міста і вона нагадує про 13 квітня постійно. Чи ви сподіваєтеся на те, щоб все ж таки було демонтовано, побудовано нове, чи відновиться саме ця частина?

Я впевнений в цьому, що це ми точно будемо робити. Будемо робити разом. Будемо шукати кошти. Все-таки це ж будівля, де в свій час була філія нашого університету. Це будівля, в якій у свій час, навіть, був педагогічний університет. Це будівля, в якій у свій час була Українська академія банківської справи – це була одна з їхніх основних будівель.

Тобто вона, знаєте, дійсно має таку певну історію і значення для нашого міста. І центр міста.

Не затягнеться це усе на роки?

Не хотілося б, щоб, знаєте, затяглося це все на роки. Як тільки будуть кошти, я думаю, що це можна буде зробити відносно швидко.

А за скільки?

Не можу сказати. Рік, можливо, два, можливо.

Незабаром розпочнеться вступна кампанія, не так довго залишилося. Не хвилюєтеся за те, що батьків і дітей, те що сталося, відштовхне від вступу до вашого університету?

Ви знаєте, у 22-му році ми очікували прийом десь, ну, дай Бог, щоб був половину від 21-го року. А так сталося, що в 22-му році в нас був прийом більший навіть десь, якщо не помиляюся, на відсотків 20, аніж довоєнний 21-й рік. Тобто все-таки абітурієнт обирає якісний університет. Ми багато-багато років запроваджували дистанційну форму. Вже, напевно, років 18-20, ще до ковіду, до війни.

У нас напрацьовані онлайн-технології, які забезпечують якісну освіту. І тому в нас є зараз студенти, які знаходяться за кордоном і вчаться, в нас є студенти, які живуть в інших містах. Сумчани показали, що будуть триматися свого міста, незважаючи на ці останні болючі “прильоти”. Я в цьому впевнений. Це дає певну надію про те, що абітурієнтів нам вдасться набрати. Є певні складнощі, напевно, по вступниках в аспірантуру, в магістратуру.

Вони пов’язані не з бажанням, чи не бажанням, не з безпековою ситуацією, а саме з тим, що держава запроваджує саме більш такі складні механізми вступу. Насамперед, щоби обмежити, скажімо, одну таку шпаринку для тих ухилянтів. Але я ще раз хочу сказати, що у нас під час війни, між іншим, загальна кількість студентів практично не змінилися. Нас обирають і закордонні студенти.

Скільки на сьогодні навчається закордонних студентів?

Залишилось до 300. І, між іншим, торік в нас була вступна компанія, десь ми набрали 70 нових абітурієнтів, які вчаться дистанційно.

Підведімо риску – тобто Конгрес-центру і корпусу К2 в центрі міста бути відновленими?

Я в цьому абсолютно впевнений і правильно ви говорите, К2 дешевше буде коштувати. Якщо казати про Конгрес-центр, я вже говорив про цю цифру.

Інша частина, якщо дивитися з фасаду вулиці самої, то за нею там знаходиться те, що більш нове добудоване. Воно ціле, абсолютно функціонує, там електрика, інтернет, в цій частині буде тепло.

Ми хочемо закрити, можливо, з якимось принтом, можливо, якоюсь сіткою будівлю. Може напишемо “Відбудуємо разом” або ще щось, щоб все-таки закрити. Закрити для містян рани оці. Щоб коли проходити повз – не бачити, щоб воно було не таке болюче.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ