23 серпня на 84-му році життя перестало битися серце людини з великої літери, людини великої душі і відкритого серця, медичного працівника від Бога, найвідомішої верхосульської фельдшерки Карпенко Катерини Дмитрівни. Про це на своїй фб-сторінці повідомила Галина Шкабура.

“Протягом 63 років вона поспішала на допомогу людям. Усе своє трудове життя, до виходу на заслужений відпочинок, Катерина Дмитрівна працювала медичною сестрою в Марківській дільничній лікарні. Щодня, незважаючи на погоду та час доби, на велосипеді, а часто і пішки, долала більше 15 км шляху, поспішаючи на чергування. І шлях цей пролягав по бездоріжжю між полями, вздовж лісосмуг – бо так було значно ближче. А вдома чекала родина – чоловік та донька, а ще город та чимале господарство (бо як же в селі без нього).

Досягнувши пенсійного віку, не змогла сидіти склавши руки – разом із чоловіком збирали молоко у населення для здачі на молокозавод (до речі, з конячкою вона також чудово справлялася сама). Крім того ніколи не відмовляла односельцям у медичній допомозі. Тому, коли сільський голова запропонувала їй попрацювати деякий час фельдшером у Верхосульському ФАПі – вагалася не довго.

І знову, протягом іще 17 років, її безвідмовний помічник велосипед мчав її до найвіддаленіших куточків сільської ради на допомогу односельцям. Хоч інколи в медичній сумці «вітер гуляв» від відсутності медикаментів, своїм настроєм, оптимізмом, життєлюбністю вона полегшувала біль та змушувала боротися за життя. І сама йому раділа.

В її оселі завжди було гамірно і весело. На привітний вогник збиралася чимала родина, друзі та односельці, фольклорний колектив збирався на репетиції. Крім того, знаходила час і на господарство (після смерті чоловіка сама господарювала на пасіці), допомагала дочці, онукам і правнукам, поки дозволяв зір – вишивала. А ще дуже любила співати.

bilopillia.city

Поділитися в соціальних мережах