Грабунок на 4,5 мільйони, або як монополісти знищують сільське господарство в Україні
Знайомтесь, це – Зірка! З квітня по травень 2016 Зірка разом із «подругами» щоденно забезпечували молоком філію «Конотопський молокозавод» ТОВ «МалКа-транс». Разом «натрудилися» на 4,5 мільйони гривень. Але від бандитських недобросовісних «партнерів» по сьогодні не отримали ні копійки. Як обібрали Зірку та її господарів, читайте далі.
У Конотопському районі та далеко за його межами про ПрАТ «Радгосп “Шевченківський” у аграрних колах знають усі. Його керівник – Микола Олексійович Зінченко – людина, на чиїх плечах тримається село Шевченкове Конотопського району. Адже чи не головним індикатором розвитку села для його мешканців є наявність оплачуваної роботи. У господарстві Миколи Олексійовича працює 80 чоловік, середня заробітна плата – 6 тисяч гривень. Погодьтеся, для селян, які часто не мають альтернативи, такий заробіток є досить пристойним. В обробітку у господарства – 3 800 га землі, з них 2 600 га ріллі. Утримується 2000 голів ВРХ, 600 дойних корів, є і своя свиноферма.
Для довідки: ТОВ «МалКа-транс» – це дочірнє підприємство потужної системи, міжнародної групи під назвою Milkiland Юркевичів – одного з найбільших експортерів сиру з України.
Як виявилося, сподівання Миколи Зінченка були розвінчані уже у недалекому майбутньому. З 1 січня по 30 вересня 2016 року, впродовж дев’яти місяців очолюване ним господарство постачало молоко на завод. У цей період, з квітня по вересень, ТОВ “МалКа-транс” уже припинило розраховуватись з господарством, у результаті чого утворилася заборгованість – чотири з половиною мільйони гривень!
Кількамісячні умовляння та переговори з ТОВ “Малка-Транс” ситуацію з мертвої точки не зрушили. Уже в листопаді 2016 року, від зневіри та безвихідності, ПрАТ «Радгосп “Шевченківський” подав на підприємство до суду на стягнення заборгованості, за місцем його реєстрації – у м.Конотоп. Господарський суд Сумської області позов задовільнив.
Далі події розвивались наступним чином:
– ТОВ “МалКа-транс”, знаючи про свою беззаперечну безперспективність у даній справі, аби затягнути час, а значить і уникнути відповідальності, подає до Апеляційного суду;
– Господарський Апеляційний суд залишив у силі Рішення Господарського суду Сумської області; у процесі розгляду справа затягнулася до квітня 2017 року.
– з Рішенням Апеляційного суду Радгосп “Шевченківський” звертається до Конотопської виконавчої служби.
– Конотопська виконавча служба дуже оперативно та професійно виконує свою роботу – проводить арешт рахунків, опис майна сиркового цеху та автомобільної техніки.
Здавалося б, торжество закону та справедливості уже близько… Але … Неочікувано за один день Сумська виконавча служба забирає справу у місто Суми, перекривши таким чином кисень Конотопській виконавчій службі у розгляді цієї справи. За коментарем звернулися до Аліни Сергіївни Марценюк, начальника Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Сумській області:
«Так, дійсно,таке рішення перебувало у нас на виконанні. Та наразі воно передане до відділу примусового виконання рішень головного управління виконавчої служби у Сумській області на підставі постанови начальника управління ДВС Едуарда В’ячеславовича Молодцова, оскільки пов’язана з великим обсягом виконавчих дій та сумою коштів».
Отже, наразі саме ці два посадовці – начальник державної виконавчої служби у Сумській області Едуард Молодцов та начальник відділу примусового виконання рішень Олександр Литвиненко офіційно розпоряджаються долею ПрАТ «Радгосп “Шевченківський”, благополуччям селян та подальшим рівнем життя цілого населеного пункту – села Шевченкове.
Зрештою, у благородність намірів Сумської виконавчої служби, чесність та об’єктивність обласних посадовців при прийнятті рішення про передачу справи з відділу Конотопської виконавчої служби можна повірити, аби далі події не розвивалися ще цікавіше, а в деякій мірі навіть містичніше.
Саме в час перебування справи в обласній виконавчій службі, коли вже напередодні Конотопська виконавча служба вийшла на завершальний етап примусового стягнення заборгованості, довела справу до логічного законодавчого завершення, на Конотопському молокозаводі, попри діючу заборону, відкривається та успішно працює опломбований сирковий цех!
Ми спробували зв’язатися з директоркою філії «Конотопський молокозавод ТОВ «МалКа-транс». Та, на жаль, Любов Володимирівна Сергійчук не змогла надати жодного слова коментарю, зіславшись спочатку на необхідність проведення дорадчих дій зі своїм керівництвом, а потім – на дуже напружений графік, зокрема, «серйозну екологічну перевірку» на підприємстві у місті Ромни, де вона також є директоркою.
За спостереженнями місцевих активістів, які зафіксували все на відеокамеру, щоранку з сировиною на територію заводу заїжджають “арештовані” транспортні засоби, молоковози. За словами працівників заводу, пломби були зірвані особисто за вказівкою директорки філії Конотопського молокозаводу Сергійчук Любові Володимирівни. Щодоби в “опломбованому” цеху виготовляють близько 1,5 тони сирків ТМ «Добряна». Товар, як ми всі розуміємо, специфічний, з коротким терміном реалізації, звісно його потрібно швидко збувати.
Ринок збуту на підприємстві, вочевидь, настільки налагоджений, що дозволяє не лише щодня продовжувати виробництво, а й отримувати за товар безготівковий розрахунок. Адже наразі жодні транзакції через заблоковані Конотопською виконавчою службою рахунки не проходять.
А це не лише кримінальна відповідальність, а й шалені збитки держави та місцевого бюджету через тіньовий обіг коштів та несплачені податки. Потерпіла сторона направила відповідну інформацію до поліції та прокуратури, реакції від яких немає і досі. Відповіді стягувач не отримав. А в цей час, 31 липня 2017 року, за клопотанням ТОВ “МалКа-транс” суд заборонив виставляти майно філії Конотопського молокозаводу на торги.
Виникає багато питань щодо мільйонних незаконних (під питанням) оборудків дочірньої фірми “Мілкіленду”. Де шукати правди та закону селянам? Хто буде відшкодовувати шалені збитки «Радгоспу «Шевченківський», які є всього-навсього копійками для монополіста Юркевича? Навіщо справу забрали до обласної виконавчої служби? Якими якостями професійності та людяності володіють посадовці обласної виконавчої служби , якщо до сих пір не досягли результату в “боротьбі” з кількарічним верховенством беззаконня та очевидного грабунку селян, знищення українського села та штучного розорення чесних трударів, які працюють, не покладаючи рук, на благо простого народу , на чиїх плечах тримається тил України, як сільськогосподарської країни?
Чому мовчать правоохоронці? Де робота прокуратури? На ці та інші запитання щодо ситуації, розв’язання якої очевидно штучно затягується, відтепер спробує знайти відповідь і депутат обласної ради Сергій Демеха:
“Конотоп – місто невелике. Умовно кажучи, усі один одного знають. Інформація по місту розповсюджується швидко. Тому мені стало відомо, що дійсно, опломбований сирковий цех на молокозаводі безперешкодно працює. Є дуже багато «цікавої» інформації, зафіксованої активістами. Тому мною підготовлені заяви до правоохоронних органів області, до прокуратури щодо негайного втручання в очевидне порушення закону з боку Конотопської філії ТОВ «МалКа-транс». Також звертаюся до вищого керівництва області з проханням всіляко посприяти відновленню справедливості та припиненню кількарічного протистояння між постачальником сировини та підприємством. Звісно, володіючи ситуацією в області та Конотопському районі зокрема, я буду до останнього відстоювати інтереси селян».
У свою чергу самі селяни уже зневірилися у об’єктивності та незаангажованості правосуддя.
«Якщо найближчим часом розгляд справи не зрушиться з мертвої точки, а буде й надалі штучно затягуватися, якщо на багатомільйонні оборудки будуть закривати очі правоохоронні органи, якщо нас, врешті-решт, не почують, ми будемо вдаватися до більш радикальних методів для свого захисту. І це позиція єдина, усіх селян. Адже у кожного з нас діти, сім’ї, і нам треба просто жити. Жити за свої, чесно зароблені кошти оцими мозолями (показує руки)», – говорить пан Микола, працівник радгоспу.
Микола Олексійович Зінченко з тугою в серці і голосі дивується: «Як можна так обдирати, знищувати свій чесно працюючий народ? Здається, що живемо у демократичній країні з Європейським вектором розвитку. Але ж ні, у нас до нині діють законні бандитські угрупування. Виходить, що за гроші купують усе і всіх. А прості люди нікому не потрібні. Я завжди був прихильником цивілізованого законного вирішення будь-яких спорів. Але зараз все частіше згадую випадок, коли в одній з областей України у відповідь на рейдерський захват фермер просто закупив автомати Калашникова на кожного робітника і продовжує успішно працювати. Хотілося б, щоб такі історії були вигадками і в Україні нарешті запрацював закон. Один для всіх. Адже ми того достойні, бо живемо в найзаможнішій за своїм потенціалом країні.»
То коли нарешті корова Зірка отримає свою законну винагороду за екопродукт та зможе поласувати смачними та необхідними для її здоров’я вітамінними кормами? – Сподіваємось, відповідь не за горами.
Інна Панченко, журналіст, громадський діяч.