“Коли ви нас заберете додому?”: як живуть мешканці розбомбленого в Сумах пансіонату для літніх людей
Сумський геріатричний пансіонат розпочав свою роботу в обласному центрі 30 років тому. 19 вересня 2024 року російські військові запустили по ньому керовану авіабомбу. Понад 200 його підопічних евакуювали в інші заклади: їх розмістили в межах Сумської області по інтернатних установам, а також розвезли до пансіонатів Києва, Хмельницької та Кіровоградської областей.
Як живеться літнім людям на нових місцях та чи повернуться вони до своєї домівки — дізнавалися кореспонденти Суспільного.
Вірі Азаровій 84 роки. Жінка розповідає, сама родом з села Великий Бобрик. Відтоді, як померла донька, крім неї у пані Віри немає рідні. Вона чотири роки мешкала у Сумському пансіонаті для літніх людей. Після влучання у заклад російської бомби переїхала до Охтирки. Жінка згадує день, коли довелося евакуюватися.
Віра Азарова. Суспільне Суми
“Я сиділа на вулиці, коли бабахнуло, я перелякалася на смерть, думала над головою упало, руки трусяться і оглухла. І багато жінок отак сиділо, багато у кімнатах. Дуже постраждали. Нас виводили рятувальники під руки за ворота. Повиходили ми за ворота. Автобуси, швидкі допомоги, їдуть рятувальники, на ношах виносять лежачих, а ми вийшли ногами своїми. Побули ми в четвертій поліклініці, переночували, їсти нам давали і сказали: “Дівчата ходячі, збирайтеся”, і ми позбиралися — 17 жінок і 3 чоловіки”.
Кімната пані Раїси Кисельової була на верхньому п’ятому поверсі.
“Я лежала відпочивала, простираблом була вкрита, на мене полетіли уламки, але я в Бога вірую і читаю молитви. Мене напевно Бог врятував. На мені осколків було кілограмів 7. Я так встала з простині скинула осколки. Як глянула на вулицю, я на 5 поверсі була, а третього поверху немає. Поранені там були”.
Сумський геріатричний пансіонат 19 вересня 2024 року. Суспільне Суми
Заново облаштовувати життя її підопічним складно, каже чергова медсестра Охтирського пансіонату для літніх людей Людмила Соловйова.
“Вони там звикли. Вони там давно жили, свій був там побут, але потроху звикають. Вливаються в колектив. Проходять адаптацію, у столову ходять і тут разом спілкуються”.
Раїса Кисельова. Суспільне Суми
До обстрілу Раїса Кисельова рік перебувала у пансіонаті. Жінка говорить, свого часу працювала дояркою, свинаркою і трактористкою. З собою в Охтирку привезла і Біблію, яку тримала біля себе під час вибуху.
“Ну хочеться звісно додому, але я себе заспокоюю, там відбудують, туди повернемось”.
Нас тут годують, одягають, гарно. Мені там подобалось. Я там прожила, на роботу ходила, полуниця сапала, малину, листя всі гребли з дівчатами, які ходячі. Я дуже сумую.
У пошкодженому приміщенні пансіонату працівники складають у пакети покинуті речі та відправляють їх власникам.
“Зараз ми все прибираємо з другого блоку, тому що там немає даху.Воно все підписане, номери там нашиті. Матраси, ліжка, все звідти поприбирали”, — сказала Любов Леоненко, сестра-господиня Сумського геріатричного пансіонату.
Сумський геріатричний пансіонат після удару 19 вересня. Суспільне Суми
Підопічні кожного дня телефонують і просяться до дому у Суми.
“Кажуть: “Коли ви нас заберете додому?”
Нині все, що нагадує про життя у Сумському геріатричному пансіонаті це порожні зруйновані кімнати, крісла колісні, сімейні альбоми та старенький одяг.
Ми бачимо результат, з ким воює Росія.
Підопічних закладу відвезли до інтернатних установ Сумщини, а також до пансіонатів Києва, Хмельницької і Кіровоградської областей. Через місяць після обстрілу триває прибирання цегли та розбитого скла на території закладу. Пошкоджену будівлю пансіонату приводять до ладу.
Сумський геріатричний пансіонат 19 вересня 2024 року. Суспільне Суми
“Наразі ми закінчуємо оглядову експертизу і плануємо подальшу інструментальну експертизу цього пошкодженого корпусу. Без експертизи ми не можемо провести ніякі роботи. Але ми вже завозимо матеріали. Ми вже завезли шифер. Вчора завезли дерево. Це люди роблять благодійно. Пансіонат продовжує функціонувати. Молодший персонал, який надавав догляд, а також медичні сестри, які надавали медичну допомогу, зараз працюють вахтовим методом у інших інтернатних установах. Всі решта працюють в установі”.
За словами Людмили Красильникової, загалом у закладі 152 кімнати, всі вони підлягають відновленню. Якщо допоможуть міжнародні донори, додає, за рік зруйновану будівлю можна відбудувати.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ