“Люди тут нікому не потрібні”: як живе прикордонне село у Середино-Будській громаді
Про життя людей на кордоні з РФ Оксана розповіла Суспільному.
У селах Стара та Нова Гута, що зовсім поруч, залишилося по п’ять жителів. У сусідніх селах — Гаврилова Слобода та Василівка, скоріше за все не лишилося нікого, розповідає пані Оксана.
Транспортного сполучення з прикордонними селами не було і до повномасштабного вторгнення, а зараз, коли більшість людей виїхали, про цю територію взагалі забули. Жінка згадує, що торік через сніг взагалі не могла туди заїхати. Довелося власноруч розчищати дорогу. Тож радіє, що цього року зима не сніжна.
Люди тут другий рік живуть без світла та зв’язку. Давно не працюють ні магазини, ні аптеки, ні амбулаторія. На прикордоння також не їздять “швидка” та пожежники.
“Мамі ж треба продукти, ліки, їй просто ніде їх взяти, якщо я не привезу. Я їжджу при можливості два-три рази на місяць. Якщо просять, то я і сусідам купляю, що треба, або забираю на пошті їхні посилки або гуманітарку”, — ділиться Оксана Базан.
Восени 2023 року у Старій Гуті та навколо неї розпочалися сильні обстріли. Багато будинків та будівель, серед яких і сільська рада, школа, будинок культури та амбулаторія, були поруйновані. Саме тоді звідти виїхала більша частина людей.
Влітку та восени 2024 року багато осель старогутівців згоріли через лісові пожежі.
с. Стара Гута. Фото Оксани Базан
“Цієї осені я приїхала і була пожежа на моїй стороні, прям до нас дійшов вогонь, ми тушили. Він іде з лісу, по полю, доходить до будинків, там ніхто не живе, стоїть висока трава і загасити його неможливо. Я бачу, горить будинок, мені шкода, сльози на очах, а зробити ми нічого не можемо, бо ми не пожежники, з відра водою нічого ми не загасимо, самі згоримо скоріше. На полі намагалися гасити. Ліс горів постійно з серпня до жовтня”, — згадує пані Оксана.
Раніше ж у Старій Гуті та у сусідніх селах жило близько 200 людей. Були робочі місця, люди працювали у школі, бібліотеці, у національному природному парку та на пилорамі.
У самій Старій Гуті, за словами Оксани Базан, загиблих через війну жителів немає. Проте у сусідньому селі влітку 2023 року загинуло шестеро лісників, між селами восени була розстріляна машина, яка перевозила молоко, тоді загинула жінка, а водія було поранено.
“Цей водій тоді добіг до нашого будинку, у нього було сильне поранення у руку. Тоді ще тато мій був живий, то він не зміг у “швидку” додзвонитися, подзвонив мені. Я додзвонилася у “швидку”, але вони сказали, що не приїдуть, бо там небезпечно і їм туди їхати не можна. То мій батько під обстрілами повіз цього хлопця пораненого у Голубівку, спасли його. Це було у жовтні 2023 року”, — згадує жінка.
Також у листопаді 2023 року між Новою і Старою Гутою російські військові розстріляли двох чоловіків, які їхали на мотоциклі.
“Зараз люди тут нікому не потрібні. Вони не живуть, а виживають, вони відрізані він світу”, — ділиться Оксана Базан.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ