Вістря стріл, уламки кераміки, знаряддя праці та прикраси – усе це знайшли під час археологічних розкопок Ширяївського городища у Конотопському районі. Досліджують цю місцину з 2017 року. Зараз там працює чергова експедиція,пише suspilne.media.

Розкопують Ширяївське городище студенти двох сумських вишів. Місцина, де у другій половині IV ст. до н.е. з’явились поселення, знаходиться на правовому березі річки Сейм. Працює нині там до тридцяти людей.

Про свою першу експедицію розповідає студент Максим Рівний. “Два тижні ми вже тут ведемо розкопки. Багато чого нового знайшли – глечики, кості. Ось нещодавно знайшли пічку стародавню”, – каже він.

На Сумщині продовжують археологічні розкопки Ширяївського городища: що знайшли

Найпершою 2021 року археологи знайшли булавку. Є серед знахідок речі, які, на перший погляд, не мають історичної цінності.

“Людина знайде і скаже, що це якась дрібниця. Насправді це матеріал ювелірний, тобто, майстер-ювелір, який тут працював і йому було зручно виробляти різні вироби з бронзи. Спочатку плавив бронзу і робив із неї прутики. Потім, необхідну частину відколював і виготовляв. Більш того такі речі, подекуди, є еквівалентом наших сучасних грошей”, – розповідає про знахідки археолог Дмитро Каравайко.

За чотири роки дослідили 180 м², хочуть ще 90 м². За словами куратора цієї експедиції Дмитра Каравайка, культурний шар лежить на глибині 2,5 метри.

“Основна цінність цього городища, це те, що люди тут жили протягом майже трьох століть. Таких городищ на території України, фактично, більш немає. Є ще одне городище, так само, воно знаходиться на Сеймі, і – це городище”, – каже археолог.

Те, що люди жили на одному й тому ж місці 300 років, дає вченим можливість дослідити, як змінювалася культури їхня, посуд, традиції. Також це дає розуміння того, як традиції зберігались. “Воно жодного разу не оралося, тобто одразу під травою лежать речі, які були полишені тут у другій половині четвертого століття”, – каже дослідник.

Всі знахідки експедиція передає до історико-краєзнавчого заповідника “Путивль”. Його директор, Сергій Тупик, каже, що такі знахідки дозволяють показувати історію краю повніше.

Таборуються студенти та їх керівники за три кілометри від місця розкопок. “Побут облаштували самі. Палатки класично, спальники, столову побудували. Все нормально. Є де покупатися, помитися студентам після роботи. А прокидаємося, щоправда, дуже рано, тому що спекотні дні ці були. Чергові о пів на четверту, як тільки приготували їжу, підіймають колектив, їмо і йдемо на розкопки”, – розповів історик Вадим Нестеренко.