На Сумщині зростає кількість випадків сказу серед тварин: які причини?

На Сумщині зростає кількість випадків сказу серед тварин. Про це інформують в обласному центрі контролю та профілактики хвороб. Які причини зростання захворюваності на сказ, в яких районах області зафіксовано випадки сказу, що відомо про постраждалих від укусів тварин та як запобігти поширенню захворюваності — про це в ефірі УР-Суми розповіла Ірина Купрієнко – головний державний санітарний лікар Сумської області.

З чим пов’язуєте зростання випадків захворювання на сказ тварин на Сумщині?

1. Ускладнення епізоотичної ситуації — відсутність ефективного контролю поширення вірусу сказу в дикій фауні, що пов’язано з війною. Природними осередками сказу в Україні є лисиця червона, вовк та єнотоподібний собака. Стримання поширення збудника сказу в популяції червоних лисиць завжди здійснювалось завдяки регулюванню їх чисельності, а також шляхом вакцинації диких тварин. Проте, через війну, полювання було призупинене, відстріл лисиць на території області не проводився. Значна територія Сумщини знаходиться в зоні активних бойових дій, через що суттєво зменшились обсяги вакцинації диких тварин. Крім того, дикі тварини мігрують з небезпечних зон і часто знаходять притулок на території поселень. Ви могли бачити у ЗМІ фото лисиці з лисенятами під мостом у м. Суми.
2. Збільшення кількості безпритульних тварин. Вторгнення Росії призвело до вимушеної евакуації населення з більш як 200 прикордонних населених пунктів Сумщини. Часто евакуація відбувається під обстрілами росіян, і у людей не завжди є можливість забрати з собою домашніх улюбленців. Через війну багато тварин залишилися покинутими. Контактуючи із дикими тваринами, саме безпритульні собаки та коти стають головними поширювачами вірусу сказу у містах та селах. Ланцюг передачі вірусу сказу виглядає так: лисиця (або будь-яка інша дика тварина) – собака (кіт) – людина. Рідше так: лисиця – людина. За 5 місяців року серед потерпілих від тварин кожна третя людина отримала укуси від безпритульних собак (287осіб) або котів (37 осіб).
3. Низький рівень охоплення вакцинацією свійських тварин — насамперед собак, а особливо котів.

Для прикладу: у Японії, яка офіційно вважається країною, вільною від сказу (останній випадок зафіксовано ще у 1956 році), щепленням охоплено понад 80% зареєстрованих собак.

У Сумській області серед собак та котів, які нанесли укуси людям — більш як 60% були нещеплені проти сказу. Понад 300 осіб постраждали саме від нещеплених свійських тварин. Це створює серйозні прогалини у захисті населення та підвищує ризики поширення сказу в населених пунктах. Нелегко працювати в цьому напрямку, коли ведуться обстріли і домінантою є життя людей, однак намагаємось довести до населення інформацію про необхідність щеплення їх улюбленців.

Скільки випадків зареєстровано в області хворих на сказ?

Протягом минулого року було зареєстровано 10 випадків сказу у тварин і 10 випадків сказу у тварин зафіксовано лише за першу половину 2025 року. Це свідчить про погіршення епізоотичної ситуації та потребує негайної уваги як з боку фахівців, так і громад.

Чи є вакцина від сказу в області?

Варто уточнити, що імунобіологічні препарати для профілактики сказу мають бути як для тварин, так і для людей.

Щодо попередження захворювання на сказ людей: так, вакцина від сказу в області є. На сьогодні державою забезпечене централізоване постачання антирабічних препаратів, а це антирабічна вакцина та антирабічний імуноглобулін. Надходження препаратів в область відбувається через Сумський обласний центр контролю та профілактики хвороб. Далі Центром здійснюється розподіл та доставка препаратів відповідно до заявленої потреби до закладів охорони здоров’я. В усіх закладах охорони здоров’я області, які того потребують, є запас антирабічних препаратів.

Що відомо про постраждалих від укусів тварин? У якому вони стані?

В поточному році у Сумській області щомісяця звертається за медичною допомогою від 130 до 160 людей, постраждалих від укусів, подряпин або ослинень тваринами.

Усі постраждалі, яким призначено антирабічне лікування, перебувають під медичним наглядом протягом усього курсу щеплень, що триває близько одного місяця. Введення антирабічного імуноглобуліну проводиться лише в умовах стаціонару. Важливо: антирабічний імуноглобулін не вводиться без антирабічної вакцини! Введення імуноглобуліну повинно проводитися якомога раніше, але не пізніше 7 днів з моменту введення першої дози вакцини. Введення імуноглобуліну проводиться в стаціонарі. Імуноглобулін вводиться в краї рани та навколо рани. Якщо неможливо ввести повну дозу імуноглобуліну навколо рани, залишок препарату вводиться внутрішньом’язово, але в іншу ділянку від вакцини (наприклад, у стегно).

Завдяки своєчасному наданню антирабічної допомоги лікарям вдається успішно запобігати розвитку смертельно небезпечної інфекції.

Cучасна вакцина проти сказу — безпечна, добре переноситься та практично не викликає ускладнень. Тому дуже важливо не зволікати з візитом до лікаря у випадку укусу або контакту з потенційно зараженою твариною. Це — питання життя.

Ми достеменно не знаємо, скільки часу буде потрібно вірусу, щоб дістатись мозку конкретної людини та вбити її. Це може бути й 5 днів, і один рік. Саме для того, щоб дати максимум шансів організму встигнути виробити імунну відповідь та побороти вірус до того як він дістанеться мозку та вб’є людину, й потрібно якнайшвидше починати курс антирабічних щеплень.

В Сумській області останній випадок сказу серед людей було зареєстровано у 2011 році. На жаль, тоді людина не звернулася по медичну допомогу після укусу — і це коштувало їй життя. Цей трагічний приклад ще раз підтверджує: при будь-якому контакті з агресивною або підозрілою твариною потрібно негайно звертатися до лікаря. Вакцина є. Профілактичне лікування ефективне. Але найважливіше — не втратити дорогоцінний час і якомога раніше розпочати курс вакцинації.

Схема вакцинації: 0-3-7-14-28 днів (0 – введення першої дози). Протипоказів до екстреної вакцинації проти сказу нема!

В яких населених пунктах фіксували випадки захворювання на сказ тварин?

Випадки сказу серед тварин у 2025 році були зафіксовані в різних районах Сумської області. Зокрема:

– в Охтирському районі — 2 випадки: у селі Комиші та місті Тростянець;

– у Сумському районі — також 2 випадки: в с. Краснопілля та м. Білопілля;

– у Конотопському районі — 3 випадки: у селах Майорівка, Мазівка та Попівка;

– у Роменському районі — 3 випадки: у селах Ярошівка, Липова Долина та Чисте.

Серед 10 випадків сказу у тварин, зареєстрованих у Сумській області у 2025 році, встановлено: 4 випадки — у лисиць, 2 — у безпритульних собак, 1 — у домашньої собаки, 2 — у домашніх котів і 1 — у корови.

Ці дані ще раз підтверджують, що сказ залишається актуальною загрозою для всієї території області — як для міських, так і для сільських населених пунктів.

Крім того, слід пам’ятати, що в сусідніх регіонах ситуація ще напруженіша. Так, у Харківській області протягом минулого року було зареєстровано 95 випадків сказу у тварин (2025 рік – 24 випадки), що свідчить про високий рівень епізоотичного ризику в прилеглих зонах.

Які дії Центру у таких випадках? Як реагують на такі випадки?

Кожен випадок такого контакту з твариною конкретизується, з’ясовуються деталі, які можуть впливати на ризики потенційного інфікування людини і, виходячи з цього, ініціюються певні заходи. Це може бути організація ветеринарного спостереження за тваринами, надання пропозицій сімейним лікарям щодо направлення певних осіб до лікаря – рабіолога, взаємоінформація з зацікавленими установами інших регіонів. Але найскладнішими є ситуації, коли люди, які потребують вакцинації, відмовляються від щеплень. В таких випадках – головне завдання: переконати людину зробити щеплення від сказу і зберегти собі життя. В більшості випадків – це вдається.

Як запобігти поширенню захворювання на сказ?

Слід пам’ятати, що ключем для успішної профілактики та боротьби зі сказом є співпраця в рамках підходу «Єдине здоров’я». Боротьба зі сказом потребує скоординованих заходів фахівців різних галузей: ветеринарної медицини, охорони здоров’я, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. У випадку виявлення сказу у тварини:

Дії ветеринарної служби:

• Виїзд на місце виявлення випадку сказу для епізоотичного обстеження.
• Лабораторне підтвердження діагнозу (дослідження мозку тварини методом прямої імунофлуоресценції).
• Визначення меж загрозливої зони та ініціювання запровадження карантинних заходів
• Проведення дезінфекції місць можливого перебування хворої тварини.
• Огляд усіх домашніх і свійських тварин у межах осередку.
• Вакцинація клінічно здорових тварин проти сказу.
• Встановлення ветеринарного спостереження за тваринами з підозрою на сказ протягом 10 днів.

Дії Центру контролю та профілактики хвороб:

• Виїзд на місце події для епідеміологічного обстеження разом із ветеринарною службою.
• Виявлення контактних осіб за допомогою: подвірних обходів, опитувань, друкованих оголошень, радіо, соцмереж, офіційних акаунтів Центру.
• Направлення осіб, які контактували з хворою твариною, до лікаря-рабіолога для оцінки ризику та призначення антирабічного лікування.
• Інформування місцевої влади, участь у засіданнях комісії ТЕБ та НС та надання пропозицій щодо попередження винткнення сказу серед людей.
• Проведення санітарно-освітньої роботи серед населення

Дії закладів охорони здоров’я:

Оцінка ризику інфікування, за потреби – надання антирабічної допомоги та призначення антирабічного лікування

Дії органів місцевого самоврядування:

• Забезпечення звільнення території осередку від безпритульних тварин, особливо в період карантину зі сказу.
• Організація вакцинації безпритульних тварин.
• Координація дій з Центром контролю та профілактики та ветеринарною службою.
• Інформування громади, сприяння у проведенні профілактичних заходів.
• Підтримка реалізації карантинних обмежень на території громади.

Алгоритм дії при укусі/ослиненні:

1. Промити зону укусу/ослизнення водою з милом, прикрити чистою пов’язкою зону укусу;
2. Негайно звернутися до травмпункту;
3. Отримати першу дозу вакцини від сказу та, за потреби, антирабічний імуноглобулін. Якщо минуло більше 5 років з часу останньої вакцинації проти правцю, отримати дозу вакцини АДП-М;
4. Повідомити місцеві органи контролю тварин про інцидент;
5. Продовжувати вакцинацію у свого сімейного лікаря чи педіатра (або в травмпункті чи хірургічному кабінеті в залежності від того, куди регіональний Центр контролю та профілактики хвороб розподіляє вакцину) за схемою, поки Ваш лікар не повідомить Вас про зворотнє.

В чому складність лікування сказу?

Основна та єдина складність лікування сказу полягає у відсутності ефективної терапії після розвитку захворювання. Тобто, складність лікування сказу в тому, що захворювання не лікується.

Сказ — це 100% смертельне захворювання. Лікування починати після появи перших симптомів запізно. Саме тому своєчасне введення вакцини після укусу, подряпини або ослинення ділянки шкіри твариною є єдиним ефективним заходом. Вірус сказу з рани поширюється по нервових волокнах і досягає центральної нервової системи (ЦНС). Якщо вдалося вчасно розпочати лікування до того, як вірус потрапить у ЦНС, людину можна врятувати. Проте, коли вірус досягає ЦНС і у пацієнта розвивається паненцефаліт, жодне лікування не допомагає — з цього моменту лікарі стають безсилими.

Ознаки сказу у людини:

• Перші дні після зараження: можуть не з’являтися симптоми або відчувається легкий дискомфорт.
• Початкові симптоми (через 1–3 місяці після укусу): слабкість, втома, головний біль, підвищення температури, біль або свербіж у місці укусу
• Нервові симптоми: тривожність, збудження, порушення сну, плутанина думок, дезорієнтація
• Розвиток гідрофобії (страху води): спазми горла при спробі пити, страх навіть при вигляді води
• Поява судом і паралічу: судоми м’язів, слабкість, частковий або повний параліч
• Кінцева стадія: кома, смерть.

Ознаки сказу у тварини:

• Початкова стадія: тварина стає неспокійною, нервовою, може ховатися або навпаки бути надто агресивною, знижується апетит, може відмовлятися від їжі
• Збуджена (агресивна) стадія (є небезпечною для людей та тварин): тварина проявляє безпричинну агресію, може кусатися, гавкіт чи крики змінюються на хриплі або дивні звуки, у тварин не буває гідрофобії — цей симптом є характерним для сказу людини.
• Паралітична (пригнічена) стадія: параліч кінцівок або щелепи, слинотеча (піна з рота), тварина стає апатичною, слабкою, може впасти
• Кінцева стадія: смерть через кілька днів після появи симптомів
• Вірус сказу з’являється у слині тварини приблизно за 10 днів від захворювання. Саме в цей період тварина стає особливо небезпечною для оточуючих, оскільки може передавати вірус через укуси, ослинення.

Що робити у разі підозри на сказ у тварини:

• Ізолювати тварину, уникати контакту без захисту (рукавички, спецодяг).
• Негайно звернутися до ветеринара та повідомити територіальний орган Держпродспоживслужби.
• Встановити 10-денний нагляд за твариною. (за цей час буде зрозуміло, чи хвора тварина, і це має підтвердити ветеринар)

Яка доля тварин, які є носіями сказу?

Пожиттєве носійство вірусу можливе лише у кажанів. Усі види українських кажанів охороняються міжнародними договорами та національним законодавством. Проте ми повинні враховувати ризик того, що кажан будь-якого виду може бути переносником вірусу сказу, і вживати відповідних запобіжних заходів. Останнім часом кількість кажанів в структурі укусів суттєво збільшилася від 0-7% до 16% в 2024 році. Як повідомляють наші колеги із Сієтла, укус кажана майже не помітний, тому вони вважають, що, якщо ви прокинулися у кімнаті і побачили поруч кажана, цього достатньо, щоб звернутися за антирабічним лікуванням. Те ж саме стосується, якщо в кімнаті знаходилась маленька дитина без нагляду або п’яна людина.

Інші тварини, які хворіють на сказ — гинуть.

Птахи, плазуни, земноводні та комахи сказ не переносять.

Коли востаннє в Сумській області проводили вакцинацію диких тварин проти сказу?

Проблеми з проведенням пероральної вакцинації диких тварин розпочались з початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію країни. Внаслідок чого, у 2022 та 2023 роках вакцинація диких тварин не проводилась зовсім. І лише наприкінці 2024 року вдалось на частині території області провести профілактику сказу в дикій фауні. На обмеженій території такі заходи були проведені і навесні 2025 року.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ