Саме патрульна поліція поєднала серця наших героїв. Познайомилися Олександр та Яна на навчанні в Академії патрульної поліції. Йому залишалося кілька місяців до випуску, а вона лише щойно розпочала навчання.

Спочатку в них були спільні друзі. А згодом, помітивши, що Олександр велику увагу приділяє своїй фізичній підготовці та у вільний час завжди тренується, Яна приєдналася до нього. “З першого дня знайомства Олександр мені у всьому допомагав. Він навчав, надихав та мотивував мене. Ми бігали разом, ходили займатися на спортивний майданчик, багато спілкувалися. Нам завжди було комфортно та весело разом”, — згадує Яна.

Уже в управлінні вони почали частіше бачитися. А ті два місяці спілкування в академії все ніяк не йшли в Олександра з голови. Тож він запросив Яну на каву. А за пів року він зрозумів, що вже не хоче відпускати від себе веселу, енергійну дівчину з вибуховим характером. Тож близько року тому, коли Яна повернулася з нічного патрулювання додому, Олександр освідчився їй. З того моменту вони більше не розлучаються. Завжди все роблять разом. Разом займаються спортом, разом проводять вільний час. Вони ще й на риболовлю вирушають завжди разом.

“Важливу роль, мабуть, відіграє те, що ми обоє несемо службу в патрульній поліції. Спільні переживання, ризик, виклики, досягнення та перемоги. Нам просто ніколи не буває сумно разом. Щасливий, що в патрульній поліції я не просто роблю те, що люблю. Найбільша моя перемога — це моя дружина. Любляча, турботлива, дбайлива, енергійна красуня з відмінним почуттям гумору, а головне — справжня”, — розповідає Олександр.

“Коли ти розумієш одне одного лише з погляду, то це ж, мабуть, і є те справжнє кохання?”, — ділиться Яна — “Щастя, це коли поруч із тобою сильний, надійний, турботливий, добрий, впевнений у собі чоловік. Він має дивовижну здатність змушувати мене усміхатися. Він завжди поруч, коли я цього дійсно потребую. Мій чоловік робить мене неймовірно щасливою”.