Троє двадцятип’ятирічних чоловіків за півроку обікрали близько 20 могил. Засуджені руйнували та викрадали чавунні огорожі, а потім збували. Від їхньої злочинної діяльності постраждали кладовища прилеглих до обласного центру населених пунктів – смт. Степанівка, сіл В. Чернеччина, Стецьківка, Шпилівка, Косівщина тощо.

Правоохоронні органи обвинувачували чоловіків у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 (Замах на злочин) та ч.3 ст. 297 (Наруга над могилою). Своїм вироком Сумський районний суд Сумської області призначив обвинувачуваним покарання у вигляді обмеження волі терміном від 4-х до 5-ти років.

До Апеляційного суду Сумської області надійшло одразу 6 апеляційних скарг на вирок суду першої інстанції – від захисників обвинувачуваних, представника потерпілої та прокуратури. Перші просили скасувати вирок місцевого суду та призначити м’якше покарання, зокрема звільнити від відбування покарання з випробовуванням. Потерпіла в своїй апеляційній скарзі зазначала, що суд обрав занадто м’яке покарання і просила 7 років позбавлення волі. В свою чергу прокуратура оскаржувала рішення місцевого суду в частині вирішення питання про долю речових доказів, зокрема клопотала про те, аби до автомобіля, на якому обвинувачувані здійснювали злочин, суд застосував спеціальну конфіскацію, як це передбачено ст. 100 КПК України.

За результатами розгляду матеріалів кримінального провадження, колегія суддів кримінальної палати апеляційного суду задовольнила лише апеляційну скаргу прокурора. Решту залишила без задоволення. Таким чином, вирок місцевого суду в частині встановлення покарання у вигляді обмеження волі колегія суддів апеляційної інстанції залишила без змін.

Поділитися в соціальних мережах