Змінила роботу швачки на службу: будні помічниці військового капелана Надії
Пані Надія змінила роботу у швацькому ательє на службу у війську і стала помічницею військового капелана у 22 окремій механізованій бригаді Збройних сил України. Історію жінки читайте у матеріалі Суспільного.
Надія долучилася до війська майже рік тому. До повномасштабної війни мала власний бізнес — приватне швацьке ательє. З лютого 2022 почала волонтерити, а потім підписала контракт з ЗСУ:
“Служила в патрульній поліції міста Дніпра, їздили на виклики й одночасно з цим їздила, як капелан на громадських засадах, як волонтер, в інші військові бригади. Мене підтягнула до себе капелан більш досвідчена і возила з собою. І я стала перед тим, щоб обирати чи це буде поліційне капеланство, чи військове. Обрала військове”.
За словами жінки, військовий капелан не може бути представником якоїсь однієї конфесії. Під час служби доводилось дотримуватись посту з побратимом, який сповідує буддизм:
“Задача капелана задовольнити релігійні потреби військовослужбовців. І оскільки у нас військовослужбовці різних віросповідань, то капелан повинен вміти послужити будь-якому. Якщо я не можу послужити мусульманину, то я шукаю священника конкретно мусульманина, якщо побратими сповідують буддизм, то потрібно шукати гуру”.
Надія з військовослужбовцями ЗСУ. Суспільне Суми
На початку служби, додає Надія, чоловіки ставились до її появи у ролі капеланки зі скептицизмом: “Буває таке, що чоловіки говорять, тобі легше відкриються, того, що ти жінка, а іноді кажуть, ну ти ж жінка, як тобі можна відкритись. Але я думаю, що люди звикнуть. Патріархальна структура є і церква, і армія. Проте зараз відбуваються зміни в мисленні людей і там, і там”.
Військовий ЗСУ тримає в руках молитвослов. Суспільне Суми
“Такі бесіди приводять думки до ладу. Капеланська служба потрібна. Хлопцям хочеться щось розповісти, чимось поділитися. Коли така людина знаходиться десь поруч, то воно трішки легше “, — розповів Віктор з Кропивницького. Чоловік говорить, що зустрічі з представниками духовенства додають наснаги воїнам, особливо напередодні боїв.
Надія з військовослужбовцями ЗСУ. Суспільне Суми
Сама ж Надія родом з Дніпровщини, там її чекає мама, діти, колеги з минулої роботи:
“У мене все було гаразд, була робота, був будинок, і я жінка, нащо мені йти на війну. Якби я не вірила в те, що я роблю, якби я не мала практичного досвіду, я завжди говорила і хлопцям і командиру: для мене Біблія це практична книга, яку я застосовую у житті і я бачу наслідки”.
Надія — помічниця військового капелана. Суспільне Суми
Говорячи про плани на майбутнє, помічниця військового капелана каже, хоче відновити своє ательє, але робитиме це після перемоги України:
“Після перемоги я хочу повернутись до швейної машинки, до швацької справи. Хоча й капеланства я не залишу. Мені подобається, я до цього багато років займалася пошиттям і мені подобається, Може це буде якась лінійка – бренд жіночого одягу. Подивимось”.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ