Центр Глухова заростає і розвалюється
Але чиновників, схоже, це мало хвилює.
– Дівчатка, що робити, до кого бігти? Огляніться, місто за останні роки так загадилось, соромно дивитися, – так почала розмову 72-річна Валентина Григорівна, яка зателефонувала до журналістів, аби пожалітися на занедбаність Глухова в цілому та зниклий шматок паркану в міському парку відпочинку окремо.
На жаль, це правда… Глухів улітку просто вражає: нескошена трава, розбита бруківка, ями. Ми взяли в руки фотоапарат та вирішили зробити огляд тільки в центрі – там, де Глухів можуть побачити туристи й гості.
Під ногами – у хлам розбитий тротуар біля ковбасної лавки у сквері Бортнянського і Березовського. Там, до речі, на день молоді проводився ярмарок, тож добре, що автівки хоч траву некошену прим’яли… На п’ятаку, де стоять пам’ятники композиторам, бруківочка вже почала розповзатися в різні боки та валяється собі тихенько, ніби п’яничка під генделиком. До речі, про вигляд самих Бортнянського і Березовського краще мовчати – голуби їх дуже люблять, а ось мити композиторів хоча б раз на місяць не хоче ніхто.
Не дуже вписується в колорит гетьманської столиці й міста з архітектурою барокової спадщини збита нашвидкоруч будка із соснових дощок і вічний шашлик під кафе «Шлях».
– Таке враження, що знаходжусь десь у лісі на травневі свята, – говорить глухівчанка Катерина Гончарова. – Повинно ж бути якесь мінімальне відчуття прекрасного. Через цей дим у перукарні постійно воняє.
Будівля міського палацу культури також потребує ремонту – розвалені віддушини та фундамент просять про допомогу. Так само й пішохідні зони по боках від неї: зліва – місиво з брил (уночі без ліхтарика пройти там неможливо), а справа – рік тому трохи закатали асфальту, але того шару надовго точно не вистачить.
Сквер Шевченка давно – як більмо на очах. Про пішохідні доріжки, розбиті ліхтарі та бетонні облізлі фундаменти писали вже не один раз, і не один рік.
За площу Свободи також забули давно, бо на місці демонтованого Леніна нічого з обіцяного не з’явилося, а навпаки продовжує руйнуватися від часу – повсюди валяються цеглини, бордюри розтрощені вщент. Навіть мінімально щось підлатати влада не воліє. Глухівчанам хотілося б там бачити антивандальний фонтан, який є в Шостці, але знову «але».
– Цього літа місто вже двічі косив жек. Можна було б і більше, але коли немає бюджету, доводиться економити, – коментує начальниця управління ЖКГ Марія Сегеда. – Час від часу ми нагадуємо підприємцям, що 5 метрів біля своїх магазинів – це зона їх відповідальності. Але місцин, де можна сховати в хащах хоч вертоліт, – безліч. Наприклад, біля будівлі, де розміщується відділення ПриватБанку, Укрпошти та магазину меблів – повний треш, і за ціле літо там жодного разу не косили. А, між іншим, поряд розміщуються затишні столики кав’ярні, де інтелігентні люди п’ють каву та розмовляють про високе. Там навіть мініклумбочки змайстрували.
Отже, вигляд міста зараз – приблизно на межі стилів «село-стайл» та «шик і дим». Єдине, що радує, – вночі нічого цього не видно, бо ліхтарі не горять! Так, після святкування Дня молоді веселі компанії йшли вулицею Терещенків і голосно кричали: «Темрява – друг молоді!» Подумалося, що це був геніальний подарунок від міської влади, щоб націлувались підлітки досхочу…