Військові не отримали 48 БТРів через сварки і “не ту” сталь
Українські військові досі не отримали обіцяні ще в липні 48 нових бронетранспортерів БТР-4Е через те, що державний завод закупив не ту сталь.
Про це повідомляють “Наші гроші з Денисом Бігусом”.
Міноборони замовило БТРи ще у 2016 році. Їх мало виготовити Харківське конструкторське бюро машинобудування, яке входить до складу ДК “Укроборонпром”.
Спершу корпуси для БТРів планували робити з українського металу – сталі марки 71, яка є базовою сталлю для БТР-4. Але завод у Лозовій не зміг виконати своїх зобов’язань і поставити готові корпуси на харківський завод, надіславши лише 20 недороблених замість майже пів сотні готових.
Тому у грудні 2018 року Харківське конструкторське бюро машинобудування замовило 33 тонни фінської сталі марки Miilux Protection 500, яку раніше вже використовували для виготовлення БТРів. Метал замовили в офіційного дилера виробника – польської фірми Texprotect.
Сталь прибула в Україну у березні, але спецпідрозділ Міноборони, який контролює якість виробництва та ремонту відбракував її через проблеми з маркуванням, супровідними документами і, головне, хімічним складом сталі, який не відповідав українським вимогам.
“Наші гроші” наголошують, що хімічний склад сталі мали обговорити з постачальником на старті, але в договорі щодо фінської сталі цього не було. Тому вийшло, що завод придбав сталь хоч і якісну, але не ту, яка є оптимальною для виготовлення БТР-4Е у затвердженому самими ж конструкторами вигляді.
Проте замість визнати і виправити помилку керівництво заводу вирішило вмовити Міноборони використати вже куплену партію сталі. Зокрема, наполягав на цьому директор ХКБМ Олексій Бабіч, який підписував “неправильний” договір, і який на той момент уже був відсторонений з посади через скандал із розслідуванням про масштабну корупцію в оборонці, оскільки виявився одним із фігурантів.
Бабіч, незважаючи на те, що не мав жодних повноважень на заводі, все ж провів нараду, де переконував працювати саме із фінською сталлю.
У результаті переговорів конструктори і військові вирішили провести нові дослідження і “відстріл” як цілих шматків купленої сталі, так і в подальшому зварених швів для того, щоб вирішити, що робити далі.
Але цю перевірку досі не завершили.
В Інституті Патона різними способами зварили кілька зразків саме цієї сталі, перевірили шви на міцність і дійшли до висновку, що цей метал можна використати для корпусів БТРа, але лише за умови, що вздовж усього шва додатково приварять підкладку із бронесталі.
Це знову призвело до затягування робіт, оскільки завод вирішив ставити підкладки, а Міноборони каже, що це буде не той БТР, який воно замовляло.
Таким чином строки поставки зірвали і Міноборони досі не отримало БТРи. Заводу за зрив контракту виставили штраф на 82 мільйони. ХКБМ хоче оскаржити штраф у суді і ще судиться із Міноборони через рішення щодо відбракування металу.
За останніми даними, на харківському заводі із запланованих 48 машин – наразі зібрана лише чверть. Це БТРи з корпусів, які виготовив Лозівський завод із українського металу.
pravda.com.ua