100 років. Життєва історія Героя України з Сумщини Олексія Береста
9 березня 2021 року – 100 років з дня народження Олексія Береста. Він разом з Михайлом Єгоровим та Мелітоном Кантарією підняв переможний прапор на даху німецького Рейхстагу у травні 1945 року. За це його пізніше визнали Героєм України, але звання героя за життя він не отримав.
Олексій Берест народився у бідній родині звичайного хлібороба у селі Горяйстівка, що нині на Сумщині. У нього було 15 братів та сестер, проте в 11 років він та ще 8 його сестер та братів лишилися сиротами.
Коли Олексієві виповнилось 18 років, пішов добровольцем до Червоної армії. Під час служби побував на Фінській війні. Врятував свого командира, за що отримав відзнаку.
З 1941 року воював проти німців. Спершу як зв’язківець, потім – командир відділення. Згодом його направили до Ленінградського військово-політичного училища, попри те, що він мав за плечима лише 6 класів середньої школи, а не повну загальну середню освіту. Його взяли завдяки військовому досвіду та авторитету.
Фото: okhtyrkamr.gov.uaЩойно завершилось навчання, у вересні 1944 року, Олексій Берест прибув до 756 стрілецького полку 150 стрілецької дивізії першого Білоруського фронту на посаду заступника командира батальйону з політчастини. Під час другої світової Берест брав участь у боях за Польщу, на річці Одері та за Берлін.
У 1945 дев’ять дивізій одночасно вели наступ на Рейхстаг. Кожна дивізія мала напоготові прапор перемоги, який планували встановити над імперською канцелярією. Кожен з цих прапорів мав особливу відмітку – номер, який відрізняла їх один від одного. Прапор під номером 5 дістався дивізії, де служив Олексій Берест.
30 квітня 1945 року розпочався штурм. Тоді прапори різних дивізій майоріли по різних приміщеннях Рейхстагу. Однак встановити прапор на куполі в той день не вдалося. Це бойове завдання доручили лейтенанту Олексію Бересту та сержантам Михайлу Єгорову та Мелітону Кантарії. Вони закріпили Прапор Перемоги своїми ременями над головним під’їздом будівлі 2 травня 1945 року.
Однак ця події не стала завершенням війни для Олексія Береста. Він ще тривалий час вів переговори з німцями, що засіли у підвалі Рейхстагу. І навіть отримав кулю у кашкет.
У травні 1946 року указом президії Верховної Ради Радянського Союзу за встановлення Прапору Перемоги на Рейхстагом 2 травня 1945 року звання Героїв присвоїли капітанам Неустроєву та Давидову, які керували дивізіями, чиї прапори замайоріли у Рейхстагу. Також героями нарекли старшого лейтенанта Самсонова, сержанта Єгорова та молодшого сержанта Кантарію. Словом, усіх крім Олексія Береста.
Хоча в документі “Боевая характеристика знамени”, йдеться, що Берест був серед тих, хто встановив прапор.
Фото: roxolana.com.uaТакож його ім’я є у звітах воєначальників, однак радянська влада це проігнорувала.
Після демобілізації Олексій Берест опинився у російському місті Ростов на Дону. Там він одружився, працював та намагався домогтись справедливості та звертався до Хрущова. Натомість 1953 року проти нього сфабрикували справу. Під час розслідування слідчий закидав, що Берест геть не воював, а лишень відсиджувався. Пізніше цей слідчий зізнавався, що на нього тиснули. Береста засудили та відправили у заслання до концтаборів на 10 років, але по амністії його звільнили раніше.
Після цього Берест тривалий час працював на заводі в Ростові на Дону робітником-ливарником. Загинув у віці 49 років, рятуючи з-під потяга маленьку дівчинку під час прогулянки з власним онуком.
Звання героя уродженець Сумщини Олексій Берест отримав через 35 років після трагічної смерті, указом президента Віктора Ющенка. Який прочитавши статтю про Береста в одній з Українських газет та зацікавившись долею земляка. У серпні 2005 року в Охтирці йому встановили пам’ятник.