«Аграрне диво» на папері: мер Шостки відзвітував про зникнення корів та врожай, який не встигли зібрати
Поки реальний агробізнес виживає в умовах війни, у кабінетах влади Шостки панує своя, напрочуд сприятлива атмосфера «значного потенціалу».
Днями з’явився офіційний звіт міського голови за 2025 рік, де чиновники радісно жонглюють гектарами та тоннами, переконуючи нас у цілковитій «продовольчій безпеці». Але якщо зняти рожеві окуляри та уважніше вчитатися в ці бравурні цифри, вимальовується дещо інша, набагато прозаїчніша картина місцевого господарювання.
Засіяли багато, а от зібрати… зима завадила?
Мерія гордо звітує, що у 2025 році посівні площі збільшилися майже на 8,8 тисячі гектарів, сягнувши понад 46 тисяч. Здавалося б, перемога, але коли справа дійшла до збору врожаю, раптом виявилося, що сіяти — це ще не все.
Станом на 1 січня 2026 року, коли вже давно час готуватися до весни, врожай у громаді зібрано лише на 84%. Влада виправдовує цей конфуз «повільними темпами» через вологість зерна, вартість сушіння та логістику. Схоже, зима та дощі вкотре стали для нашого керівництва абсолютною несподіванкою, яку неможливо було передбачити в їхніх геніальних стратегіях.
Математика від мерії: мінус сотні голів худоби, але плюс 6 корів
Ще кумеднішою (якби не було так сумно) виглядає ситуація з тваринництвом. Звіт сухо констатує: кількість великої рогатої худоби на підприємствах скоротилася на 314 голів, а в приватних господарствах селяни позбулися ще 125 голів. Тенденція до занепаду очевидна, адже утримувати худобу стає все важче.
Проте місцеві стратеги знайшли чим «перекрити» цей мінус: виявляється, кількість корів на підприємствах збільшилася аж на цілих 6 (шість!) голів порівняно з минулим роком. Здобуток воістину грандіозних масштабів, який точно врятує молочну галузь регіону.
Городи для переселенців як основа продовольчої безпеки
Окремо розчулює пункт про те, що 338 внутрішньо переміщених осіб змушені вирощувати городину, щоб просто забезпечити себе продуктами харчування. Влада подає це ледь не як власне досягнення в агропромисловому комплексі. Коли люди, тікаючи від війни, змушені брати до рук сапи, щоб вижити, — це показник глибокої кризи, а не успішного «експортного потенціалу», про який так пафосно пишуть на початку звіту.
А на ліквідацію наслідків обстрілів та буревію місцевим підприємствам виділили трохи будматеріалів та коштів, що на фоні загальних проблем виглядає як крапля в морі.
Залишається лише чекати наступних серій цього чиновницького звіту, щоб дізнатися, в яких ще галузях Шостка здійснила такий самий «прорив».
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ