Альтанка: розвінчуємо міфи
То біла, то синьожовта, то з підсвіткою, то без… Скептики говорять, що крім неї в Сумах нема на що дивитися, а гумористи додають: якщо не сфоткався на фоні альтанки, вважай, не був у Сумах.
Багато міських заходів проходять тут, і мало не кожен гість міста обзаводиться світлиною з цим символом. При цьому сумчани продовжують розганяти про альтанку неправдиві історії та міфи.
ЦУКР поспілкувався з краєзнавцями та довідався, що в історії головного символу Сум можна вважати правдою, а що навряд.
Міф 1: «На місці альтанки шукали нафту»
Вердикт: маловірогідно
Найрозповсюдженіша історія про символ міста Суми стверджує, що альтанку збудували з легкої руки Йосипа Ліщинського (чоловік племінниці цукрозаводчика Івана Харитоненка) на місці, де наприкінці 19 століття санкт-петербурзькі геологи шукали нафту. Багато сумських краєзнавців сходяться на думці, що цей міф неправдивий.
Зокрема, амбасадор міста Суми Вікторія Закорко стверджує, що шукати на цьому місці нафту технічно було неможливо. Крім того, альтанка знаходиться прямо навпроти будівлі колишньої земської управи і те, що нафту дозволили шукати саме на цьому місці, маловірогідно.
Міф 2: «У 1917 році альтанку було спалено»
Вердикт: неправда
Наприкінці 19 століття у Сумах було модно будувати альтанки: їх зводили як біля адміністративних будівель, так і на територіях приватних садиб. Альтанка напроти колишньої земської управи чи не єдина, яка вціліла.
Подібні альтанки були також напроти нинішнього художнього музею та у саду Олександрівської гімназії. Остання проіснувала більше 30 років. З 1915 року у ній почали відпочивати поранені у Першій світовій війні солдати, які перебували на лікуванні у Сумах. У 1918 році її було спалено. Випадково це було зроблено, чи навмисно, невідомо.
Міф 3: «Залізні двері з одного боку альтанки ведуть до міського підземелля»
Вердикт: неправда
У міста обов’язково мають бути підземелля, але вхід до них точно не під альтанкою. Залізні двері за амбарним замком ведуть до більш прозаїчного звичайного технічного приміщення, де зберігаються мітли, граблі та інше знаряддя.
Міф 4: «В узорах альтанки закодовані символи трипільської культури, язичницькі символи сонця та продовження роду, а також символи християнства та юдаїзму»
Вердикт: маловірогідно
При тому, що деякі краєзнавці стверджують, що у декоративних елементах альтанки є символи, що використовуються у християнській та дохристиянській вірі, інші їх колеги спростовують будь-який зв’язок з трипільською культурою та язичництвом, християнством чи юдаїзмом.
За їх словами, альтанка побудована у популярному у допетрівський час у Росії стилі ропет, особливість якого у особливому акценті на декоративні деталі. Так оздоблювалися російські «ізби» і візерунки на них точно не мали жодного сакрального значення.
Директор музею ремесел Олександр Кисельов говорить, що у такому стилі як побудована альтанка, на той час будували багато.
«Подивіться Зелене господарство Аболтина, або світлини дачі Альтшулера. Поряд з біофабрикою є ще одна стара «розвалюха» з цікавим дерев’яним декором», — говорить він.
Міф 5: «Альтанка будувалася не поодиноко. Поруч з нею були ще кілька схожих дерев’яних будівель»
Вердикт: правда
Навколо альтанки дійсно мала розбудовуватися ціла інфраструктура. Підтвердженням цьому є схожа за виконанням будівелька, де нині знаходиться кіоск для продажу кави.
За словами краєзнавця Юрія П’ятаченка, на той час у цій будівлі розташовувався перший сумський книжковий кіоск, де можна було придбати газети та журнали.
Міф 6: «Альтанка збудована без жодного цвяха»
Вердикт: хтозна
Альтанка відмовилася коментувати дане питання. Крім того, у жодній з її декларацій цвяхи задекларовані не були. Підтвердити чи спростувати цей міф нам не вдалося.
А якщо серйозно, краєзнавці, до яких ми зверталися, просто не прокоментували цей міф.
Загальні дані
Збудована: у період між 1900-1905 роками
Розмір: діаметр — 6 м, висота — 10 м
Матеріал: дерево
Архітектор: Матвій Щавельов