Апеляційний суд відмовив позивачу в задоволенні позову проти мера із Сумщини
У вересні 2020 року позивач звернувся до Тростянецького районного суду з позовом до очільника міста Тростянець про захист честі, гідності та ділової репутації. Зокрема, позивач просив суд зобов’язати відповідача спростувати інформацію, поширену ним під час прес-конференції та у місцевих засобах масової інформації, про причетність позивача до замаху на його життя.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено. Так, місцевий суд у своєму рішенні зазначив, що частина поширеної відповідачем інформації відповідала дійсності, а саме: інформація щодо можливої причетності позивача до злочину перевірялась органом досудового розслідування. Крім того, озвучена Тростянецьким міським головою інформація не свідчить про провину позивача, а є оціночними судженнями у формі припущення. Вона носить загальний характер, тобто без тверджень про конкретні факти, є результатом аналізу та критичної оцінки фактів, які передували розповсюдженню спірної інформації. Крім того, суд врахував, що сторони здійснюють публічну політичну діяльність, брали участь у виборах на посаду мера м. Тростянець, що у свою чергу значно розширює межі допустимої критики.
Не погодившись з таким рішенням Тростянецького районного суду, представник позивача подала до Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просила дане рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі. Зокрема, зазначала, що висловлювання відповідача не є його оціночними судженнями, як помилково вважав суд першої інстанції. На думку заявника, відповідач фактично звинуватив позивача у злочинних діях, яких він не вчиняв, тобто допустив надмірну оцінку фактів, які не доведені. Оскільки відповідач є міським головою, тому поширена ним інформація перед виборами могла бути сприйнята як достовірні факти широким колом осіб.
Розглянувши матеріали справи, апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. Колегія суддів цивільної палати суду погодилася з висновками місцевого суду про те, що озвучена відповідачем інформація містить оціночні судження, виражена у формі припущень з використанням як тверджень, так і заперечень таких тверджень. Крім того, всупереч вимогам ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України позивач не довів, що озвучена відповідачем інформація є такою, що порушує його права на повагу до честі та гідності. Суд не встановив причинно-наслідковий зв’язок між озвученою відповідачем інформацією та будь-якими негативними наслідками відносно позивача.
Апеляційний суд в своїй постанові також зазначив, що «відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що із інформації, яку просить спростувати позивач, відповідач не стверджує про провину позивача чи його процесуальний статус у кримінальному провадженні, відповідач не зазначає обставин та фактів організації злочину і конкретних дій позивача, а інформація про проведення обшуків у житлі та автомобілі позивача є достовірною і не заперечується самим позивачем». Зауважив суд також і на тому, що в межах розгляду цивільної справи, навіть у спосіб захисту обраний позивачем, суд не має права встановлювати факти чи робити висновки щодо причетності певних осіб, зокрема сторін у справі, до певних кримінальних правопорушень, такі висновки мають зробити правоохоронні органи в межах кримінального провадження, яке на час розгляду справи триває.