Сьогодні Апеляційний суд Сумської області розглянув апеляційну скаргу на постанову Зарічного районного суду м. Суми, якою судом першої інстанції було притягнено до адміністративної відповідальності секретаря Сумської міської ради Андрія Баранова за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Нагадаємо, судом першої інстанції його було визнано винною в тому, що він не повідомив колегіальний орган про наявний у неї реальний конфлікт інтересів під час вирішення депутатами питання щодо визначення граничного розміру премії посадовим особам СМР та проголосував за його збільшення із 150% до 300%, в тому числі і собі. Таким чином, секретаря Сумської міської ради суд першої інстанції визнав винним у вчиненні адмінправопорушення, пов’язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Сьогодні завершився апеляційний розгляд справи. За його результатами, було скасовано постанову місцевого суду та закрито провадження у зв’язку з відсутністю в діях особи складів адміністративних правопорушень.

Однією із головних причин скасування постанови стало те, що судом першої інстанції не були враховані «Методичні рекомендації щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Національного агентства з питань запобігання корупції, які роз’яснюють порядок застосування норм права. Зокрема, в пункті 2.3 цих рекомендацій зазначається, що «участь секретаря ради у голосуванні питання щодо визначення граничного рівня надбавок та премій посадовим особам ради під час ухвалення рішення про умови оплати праці голови, заступників голови та працівників апарату без будь-якого повідомлення про конфлікт інтересів не містить складу правопорушення».

НАЗК роз’яснює, що рішення ради про встановлення граничного розміру премій посадовим особам не визначає конкретні розміри стимулюючих виплат і, більше того, воно не є остаточним у вирішенні питання матеріального заохочення посадовців, оскільки конкретний розмір надбавок та премій посадовим особам встановлюється окремими актами відповідної ради чи керівника.

Таким чином, секретар Сумської міської ради, при вирішенні депутатським корпусом питання встановлення граничного розміру премій посадовим особам СМР не вчинив адміністративного правопорушення, так як даним рішенням колегіального органу не було встановлено конкретний розмір стимулюючих виплат особі, дане рішення не носило обов’язкового характеру для нарахування стимулюючих виплат у визначеному розмірі, а нарахування премій секретарю СМР в зазначений період відбувалося виключно на основі Розпорядження міського голови.

Крім того, судом було враховано європейську практику прийняття судових рішень. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» зазначається, що в разі, коли норми законів чи різних нормативних-правових актів допускають неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов’язків людини або контролюючих органів, що сьогодні спостерігається у вітчизняному антикорупційному законодавстві, рішення приймається на користь людини.

Поділитися в соціальних мережах