Атракціон небаченої щедрості: Україна продає Європі дешевий газ, а собі купує «золотий». Хто наварює €100 на кожній тисячі кубів?
Поки українці економлять кожну кіловат-годину, а енергетика дихає на ладан через надзвичайну ситуацію, газові потоки з України впевнено прямують на Захід. І все б нічого, якби не вбивча математика: ми продаємо ресурс за «смішними» цінами, щоб потім купувати його ж, але з шаленою націнкою. Логіка? Ні, не чули. Це бізнес по-українськи.
Згідно з даними Оператора ГТС, вентиль на експорт відкручено на повну. Лише у січні до Польщі полетіло 13,3 млн кубометрів, до Угорщини — 1,3 млн. А з початку лютого апетити зросли: лише за два дні (2-3 лютого) поляки отримали ще 5 млн кубів.
Математика, від якої хочеться плакати
Схема виглядає як знущання над здоровим глуздом. Експорт з України йде за формулою «цільовий ринок мінус доставка». Тобто, якщо брати Угорщину, ми продаємо газ по €355 за тисячу кубів. Дешево, сердито, вигідно… європейцям.
А що робить у цей час рідний «Нафтогаз»? Правильно, імпортує газ! Але вже за іншою, «елітною» формулою: «ціна ринку плюс доставка плюс націнка». У результаті блакитне паливо заходить в Україну по €450 за тисячу кубів.
Різниця — майже €100 на кожній тисячі кубометрів!
Навіщо платити більше?
Експерти галузі хапаються за голову. Навіщо ганяти газ туди-сюди, годувати посередників, оплачувати транзит і шалені націнки, якщо можна просто викупити газ, який вже лежить в українських підземних сховищах?
«Навіщо “Нафтогазу” імпортувати дорогий газ з Європи та сплачувати величезні транспортні витрати й націнки, якщо можна викупити газ, який вже знаходиться в підземних сховищах України, і при цьому зекономити €100 на кожній тисячі кубів?», — риторично запитує джерело в газовій галузі.
Питання залишається відкритим. Чи це кричуща некомпетентність, чи хтось дуже вдало «гріє руки» на різниці цін, поки країна мерзне? Схоже, енергетична криза — це для простих смертних, а для когось — час надприбутків.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ