Білопільська громада попрощалася із захисником Віталієм Соханем

22 липня Білопільська громада проводжала в останній земний шлях свого земляка, досвідченого воїна, ветерана АТО, учасника російсько-української війни Віталія Соханя.

Сохань Віталій Миколайович народився 19 листопада 1979 року у Білопіллі. Тут пройшли його дитинство та юність. Закінчив місцеву загальноосвітню школу №1, потім – Білопільське професійно-технічне училище № 5 за спеціальністю помічник машиніста.

Свою здатність воювати він сформував на армійському досвіді під час проходження строкової служби.

Бойовий шлях 45-річний земляк розпочав ще у далекому 2014 році. Тоді, коли ворог посягнув на територіальну цілісність східних регіонів України, Віталій вирішив стати на захист Вітчизни. Він говорив: «Щоб не допустити російського агресора на нашу землю, краще зупинити його подалі від домівки. І подумати не міг я, що візьму до рук зброю, аби захищати Україну від братнього народу».

За роки антитерористичної операції мужньо пройшов не одне пекло боїв. Під час оборони Дебальцево, як згадують рідні, був поранений. Після реабілітації знову повернувся у стрій до побратимів.

Він був чоловіком із залізним характером. Сильним, непохитним і витривалим бійцем із серйозним бойовим досвідом.

Коли розпочалася повномасштабна війна, вже 24 лютого 2022 року, не роздумуючи, пішов добровольцем, щоб знову стати до лав захисників. Це був його вибір, вибір справжнього патріота.

Пройшов чимало бойових доріг. Боронив Суми, Лиман, Часів Яр … та Сумський напрямок, який і став для нього місцем смерті.

Свій останній бій молодший сержант Сохань Віталій Миколайович прийняв 15 липня 2025 року у районі населеного пункту Проходи Сумського району.

Військовий шлях був позначений багатьма нагородами.

У цивільному житті займався домашнім господарством, а у вільний час любив рибалити.

Цьогоріч навесні посадив молодий сад аби радіти його красі та майбутньому врожаю, але … не судилося. Та все ж, буяння саду вкотре нагадуватиме про добру справу його господаря.

У загиблого залишилися батьки, донька, сестри.

Поховали захисника в рідному Білопіллі з усіма військовими почестями.

Нехай добрий, світлий спомин про мужнього Захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам’яті рідних, побратимів, друзів – усіх, хто його знав, любив і шанував.

Вічна пам’ять і слава!

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ