“Боягузам у цій професії не місце”: Пожежник із Сумщини – про роботу і найскладніші її епізоди

Йому 33, дев’ять з яких служить рятувальником. Бажання присвятити себе благородній справі та брати безпосередню участь у порятунку людей виникло після служби в армії. Про принципи роботи надзвичайників, найскладніші пожежі та порятунок людей Конотоп.City дізнавався у бійця 12 державної пожежно-рятувальної частини Конотопа Андрія Томка.

Рішенню про роботу у складі пожежної команди Андрій Томко залишається вірним уже дев’ять років. Після служби в прикордонних військах він пройшов кількамісячні курси пожежної справи в Сумах, склав екзамени з фізичної та професійної підготовки – і ось він на своєму першому бойовому чергуванні.

Перший виїзд, перші відгуки колег

«Ніколи не забуду свій перший виїзд у складі третього караулу. Гасили пожежу в квартирі. Вона сталася в результаті електрозамикання. Був наповнений враженнями та емоціями. Розумів, що роблю щось дуже важливе в своєму житті», – розповідає пожежник. “А потім хлопці облили мене водою – так я вперше ознайомився з однією з традицій пожежних”, – додає він.

Андрій Томко – скромний і не надто говіркий співрозмовник. Він не рахує кількість своїх виїздів за сигналом тривоги та число врятованих людей. Натомість його працьовитості та відповідальності варто повчитися.

Гасіння палаючого автоАвтор: Архів 12 ДРПЧ

За час своєї служби Андрію довелося пліч-о-пліч працювати з багатьма людьми та під керівництвом різних начальників караулів. І всі вони дають лише позитивні відгуки про товариша.

«Андрій – сміливий і справді безстрашний, – розповідає Олексій Гапоненко, теперішній очільник караулу, в якому несе службу Андрій Томко. – В найкритичніших ситуаціях він, не роздумуючи, йде першим у полум’я щоб приборкати його і врятувати людей. Він неодноразово виносив з вогню погорільців. Завжди зібраний, компетентний у пожежогасінні, ніколи не розгублюється».

Попри складність і небезпеку в роботі Андрій Томко відчуває себе на своєму місці. «Колектив, з яким доводиться нести службу, – згуртований і надійний», – каже рятувальник. А це відіграє неабияку роль під час пожежогасіння.

Третій караул 12 ДРПЧ. Андрій другий зліва.Автор: Архів 12 ДРПЧ

«Від командної роботи, розуміння один одного з напівпогляду чи напівжесту залежить успіх виконання завдання. На першому місці завжди стоїть порятунок людей. А вже потім – матеріальних цінностей», – Андрій констатує головне правило пожежних.

Найскладніші пожежі

З-поміж найскладніших пожеж, які йому доводилося гасити, називає дві. Перша сталася в перший рік його служби. Влітку 2012 року від удару блискавки загорівся купол церкви у селі Вирівка. По приїзду на місце події, не чекаючи другого ходу пожежного автомобіля, Андрій Томко першим без автодрабини заліз на критичну висоту культової споруди, висотою майже 30 метрів.

На 30-метровій висоті під час гасіння куполу храму. Автор: Архів 12 ДРПЧ

На ліквідацію горіння витратили чотири години. Ускладнювали роботу висота будівлі, обмежений простір для дій рятувальників та різкі пориви вітру, через які неможливо було передбачити поширення полум’я.

Другою складною пожежею Андрій Томко називає минулорічну подію в селі Калинівка. Тоді, викликавши пожежних, ніхто не повідомив, що в будинку знаходяться люди. Не знали про це й сусіди, які стояли навколо палаючого будинку.

«Ми вже розтягнули пожежні рукави і почали гасити, як раптом з темряви десь поблизу почувся плач маленької дитини. Вже за декілька секунд назустріч нам вийшов закривавлений хлопчик років чотирьох. Коли ми почали розпитувати в нього, де його мама, він мовчки показав на палаючий будинок», – згадує надзвичайник.

Пожежа в селі Калинівка. Автор: Архів 12 ДРПЧ

Андрій Томко, не роздумуючи, першим ускочив у розбите вікно і відшукав в задимленому приміщенні непритомну жінку. Витягнувши її, повторно повернувся в епіцентр пожежі, щоб переконатися, що більше в приміщенні нікого немає. Обережно, але швидко долаючи густий димовий бар’єр, наштовхнувся на щось м’яке на підлозі. Це було немовля без ознак життя. Його теж Андрій виніс з небезпечного будинку через вікно.

«Ліквідація загоряння була складною в психологічному плані. В процесі гасіння нам стало зрозуміло, що мати, відчувши пожежу, до останнього намагалася врятувати дітей. Старшого вона викинула на вулицю через розбите вікно. Немовля теж несла до вікна, але втратила свідомість і впустила малюка на підлогу. Це й врятувало дитині життя, бо як відомо, на підлозі є 20 сантиметрів так званої кисневої подушки, яка часто рятує людям життя», – розповідає пожежник. “Та пожежа витиснула з нас максимум фізичних сил і нервової напруги. Але потім було таке полегшення! Порятунок дітей не зрівняти ні з чим”, – говорить він.

2020 рік був перенасичений надзвичайними подіями. Разом із коронавірусом Україну охопили лісові пожежі. Андрій Томко у складі пожежних всієї України брав участь у ліквідації горінь лісових масивів у Житомирі та Чорнобилі. Зі слів героя, в Чорнобилі було справжнє пекло: високі температури, радіактивний фон, задимленість, щоденні загрози людському життю. І це далеко не повний перелік.

Чотири основні якості

Надзвичайник Андрій ТомкоАвтор: Архів 12 ДРПЧ

Серед якостей, якими повинен володіти пожежний, Андрій виділяє чотири основні:

• моральна стійкість до будь-яких трагічних ситуацій та вміння надавати постраждалим психологічну допомогу.

• фізична підготовка. Щорічно пожежні здають відповідний екзамен та щоденно відпрацьовують спеціальні нормативи.

• сміливість в рамках здорового глузду. Як не крути – боягузам у цій професії не місце.

• любов до своєї роботи.

Підтвердженням цьому є один із меседжів надзвичайників «Прожити одне життя, щоб врятувати тисячі».