Камери телефонів і фотоапаратів зустрічали його біля дверей сесійної зали обласної ради. «Ось вона, слава!», подумав міський голова Конотопа Артем Семеніхін. Одягнений у недешевий костюмчик, він грюкав у двері, вимагаючи, щоб його пустили до зали, голосно кричав, обурюючись на бандитську владу. А потім навіть десь дістав мітлу, мабуть, натякаючи на відомий твір Квітки–Основ’яненка, пов’язаний з Конотопом, чи ще на щось, зрозуміле тільки йому.

Звинувачуючи інших у брудних справах та іграх, мер Конотопа, мабуть, і не згадує сьогодні про зовсім недавнє минуле. Забулося: зала суду міста Києва, нещасні жінки, які зі сльозами на очах розповідали про те, як Семеніхін брав у них кошти і обіцяв вирішити питання з «Київенерго». Забулося?

Встати! Суд іде!

2013 рік. Святошинський районний суд міста Києва. На лаві підсудних майбутній мер Конотопа. Потерпілі − з десяток жіночок, у яких протягом майже трьох років цей чоловік обманом видурював гроші. У вироку суду написано так: «Наприкінці 2009 року Семеніхін А. Ю, будучи поінформованим про особливості приєднання до електромережі малих архітектурних форм, які не мали договору з ПАТ «Київенерго» на постачання електроенергії, вирішив шляхом обману заволодіти грошами громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність на території Святошинського району міста Києва».

Семеніхін говорив потерпілим, що всі проблеми їх вирішить, лише необхідна певна сума. Але гроші забиралися, а проблеми не вирішувалися.

Свідки на суді розповідали, що пан Семеніхін ніяких стосунків із ПАТ «Київенерго» не мав, був звичайним споживачем, про це говорили і в самій енергопостачальній компанії.

На жаль, через брак доказів не всім потерпілим тоді вдалося довести навіть факт передачі коштів Семеніхіну. Ще б пак! Вони через незнання своїх прав та законів не могли убезпечити себе від такого вправного комбінатора. Та все ж суд постановив: «Семеніхіна Артема Юрійовича визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст 190 КК України, за якою призначити йому покарання у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів…» Також суд присудив йому виплатити одній потерпілій половину зазначеної суми (більше 22 тисяч гривень).

2017 рік: Оскара йому! Оскара!

Тур-похід Артема Семеніхіна до Києва, скандали на сесіях, образи неугодних чергувалися із неприглядними фактами із життя самого Конотопськогого мера − історія з його заможним маєтком−готелем, договорняки і врешті навіть захмарна заробітна плата та премії Семеніхіна.

І ось історія досягла апогею: Конотопський Остап Бендер приїхав збурювати жителів обласного центру. Порушував роботу ОДА й обласної ради, намагався зірвати сесію, демонстрував неповагу до всіх − навіть до учасників АТО.

Невже великий махінатор не буде покараний за свої справи? Невже знову, як і в 2013 році, він вийде практично сухим із води? Невже у нашій країні немає поліції, прокуратури, чесних судів? Невже у нас як у фільмі жахів − перемагає ЗЛО?

P/S

Чомусь деякі політики думають, що вони − герої фільмів чи вистав, Сумщина − для них сцена, а їх виборці − глядачі. І їм варто тільки… ні, не працювати, а просто зіграти свою роль − клоунів, лицедіїв, або ж навіть таких собі д’Артан’янів, як їх «засиплять» оплесками, оваціями, квітами. І не розуміють вони, що через маски проступає їх власне лице − без прикрас. І глядачі бачать, що той борець за свободу − насправді зовсім не «свободівець» в душі, а звичайний махінатор, який чотири роки тому стояв у залі суду і дивився в очі ошуканим ним жінкам.

Поділитися в соціальних мережах