Чим живе Глухівський Інститут луб’яних культур за 15 км від кордону з РФ
Інститут луб’яних культур — одна з головних державних установ, яка займається вирощуванням технічних конопель і льону-довгунця в Україні. Знаходячись в місті Глухів, за 15 км від кордону з росією, він продовжує свою роботу із селекції нових сортів коноплі та розвитку галузі.
Dev.ua зв’язалися з директором Інституту Віктором Кабанцем і поговорили про роботу в прифронтовому місті та як легалізація медичного канабісу може вплинути на розвиток наукової установи.
— У вересні була інформація, що з Глухова евакуювали майже третину жителів — зокрема близько 70% дітей. Водночас рф скидає КАБи (керовані авіабомби — ред.) на місто. Яка в ньому зараз ситуація?
— Це правдива інформація. Сьогодні вночі (інтерв’ю записане 15-го жовтня) було більш-менш спокійно. Учора вдень і вночі були прильоти як по Глухову, так і поруч. Місто знаходиться приблизно за 15 км від кордону рф. Особливо від обстрілів страждають прикордонні громади. Глухів живе напружено, але комунальні та місцеві структури всі працюють. Магазини також працюють, але є перебої зі світлом.
Багато людей із міста виїхали. Чи саме це третина населення не можу сказати. МОлоді в місті залишилось небагато, дітей справді евакуюють у безпечніші населені пункти.
Глава області оголошував евакуацію, але куди евакуювати всі 30 000 жителів Глухова? Це дуже складне питання.
Якщо є куди переїхати — до родичів, знайомих чи купити хату — це одна справа. Але якщо немає куди, люди не їдуть.
Щодо Інституту луб’яних культур, то частина його земель знаходиться на півдні області, в напрямку обласного центру, а інша — на сході, в напрямку до кордону рф. На сході напружена ситуація, тому ще не весь урожай зібрано на сьогодні. Інститут працює в селекційному, насінницькому, технологічному та переробному напрямках. Це стосується посівних конопель і льону-довгунця.
З минулого року відбувається певний підйом коноплярства завдяки прийнятим законодавчим актам.
Президент підписав закон щодо легалізації медичного канабісу. Крім, власне, легалізації, він передбачає спрощення вирощення промислових конопель.
Останні мають незначний уміст тетрагідроканабінолу (ТГК, головний психоактивний компонент канабісу — ред.). Закон уже ратифіковано, тобто введено в дію.
Наступного року аграріям буде набагато легше вирощувати промислові коноплі. Не потрібно буде отримувати дозвіл Міністерства внутрішніх справ чи ліцензію. Міністерство аграрної політики буде займатися декларуванням та обстеженням посівів на ТГК. Тобто спрощується система вирощування, перероблення та експорту.
Тому сподіваємось на збільшення площ посівних конопель. Ми прогнозуємо, що через 10–15 років площі посівних конопель збільшаться в десятки разів. З льоном-довгунцем складніше: клімат стає теплішим, а ця культура потребує багато вологи.
— Скільки фахівців працює в самому Інституті й чи всі вони залишаються в Глухові?
— На сьогодні ми маємо близько 60 фахівців. Це науковці та допоміжний персонал.
Ми провели колективне опитування: хто бажає переїхати з міста. Виявили бажання три людини.
Двоє з них уже переїхали, один ще вагається. Інші залишаються на своїх місцях.
Фото — Віктор Кабанець
Ми маємо певні фінансові негаразди, в тому числі й через військові дії. Так у нас зараз неповний робочий тиждень.
Національна академія аграрних наук, якій підпорядковується Інститут, також сьогодні не залишається осторонь. Вона запропонувала охочим переїхати в більш безпечну місцевість. Але поки що наші співробітники такого активного бажання не виявили. Водночас селекційний матеріал і надбання, які має Інститут, знаходиться не лише у нас, але і в інших наукових установах на більш безпечній відстані.
— На початку 2023 року презентували новий сорт конопель «Софія». Що з ним зараз і як часто з’являються нові сорти рослини?
— Сорт «Софія» створений Інститутом сільського господарства Північного Сходу, який розташований під Сумами. Проте створення відбувалося на базі дослідного селекційного матеріалу Інституту луб’яних культур. Це сорт універсального призначення. Там же цього року був створений новий сорт — «Катюша», який є більш пізньостиглим і більш волокнистого спрямування.
Наш Інститут створює сорти волокнистого, зернового спрямування, які мають цінність для сільського господарства. Залежно від напрямку роботи аграріїв, ми рекомендуємо відповідний сорт. Конопля — це та культура, яка має велику різноманітність сортів. Хоча в державному реєстрі сортів їх всього 21, але є різні напрямки та зацікавленість із боку аграріїв по тому чи іншому сорту для отримання конкретної продукції.
— Якщо зараз через постійні обстріли росіян складно вирощувати коноплі та льон-довгунець на Сумщині, в які області можна перенести галузь?
— Ми віримо в перемогу наших Збройних сил та з нетерпінням її чекаємо. Сумщина — це «колискова» коноплярства і льонарства. Тому ми продовжуємо і будемо тут працювати. Щодо відповідних областей, то це Чернігівщина, Житомирщина, Рівненщина. Також на Львівщині є підприємства. На півдні більш посушливі регіони, відповідно потрібно більше вологи.
— Якщо говорити детальніше, як легалізація медичного канабісу вплине на Інститут і вашу галузь?
— Навіть промислові коноплі володіють, скажімо так, певними лікувальними властивостями. Наприклад, конопляна олія має збалансований склад за ненасиченими жирними кислотами. Це одна з кращих олій, яка підходить людському організму. Є промислові сорти з підвищеним умістом СBD (частина конопель без психоактивних властивостей — ред.) чи інших алкалоїдів, які мають лікарські властивості.
У законі про медичний канабіс чітко розмежовано, що промислові коноплі — це ті, які мають вміст ТГК менше за 0,3%, а медичні коноплі — це ті, що мають ТГК більше за 0,3%. На перехідний період це число складає 0,2%.
Селекціонери нашого Інституту працювали над тим, щоби створити сорти, які зовсім не мають ТГК. І їм це вдалося.До сьогодні було заборонено займатися сортами коноплі з підвищеним вмістом ТГК. Але попит суспільства, особливо зараз, коли потрібні знеболювальні засоби, каже інше. Певні пацієнти з певними хворобами не можуть обійтися від препаратів, які мають ТГК. Якщо до синтетичних психотропних речовин людський організм швидко звикає і відмовитися від них складно, то за дослідженням медиків, до природних психотропів не відбувається звикання організму. На сьогодні ще не має правил отримання рослинних препаратів з ТГК. Тут існує багато проблем. Наприклад, сорти з підвищеним вмістом ТГК — вони відсутні в Україні, їх просто не могло бути. Але потрібно зробити перший крок і поступово вирішувати проблему. І він вже зроблений, потрібно йти далі.
— Учений-селекціонер В’ячеслав Гаврилович Вировець, який вивів безнаркотичний сорт конопель. Як живе його справа і пам’ять про нього?
— Мені доводилося разом із ним працювати і я його добре знав. Ми завжди його пам’ятаємо. Про В’ячеслава Гавриловича світла і довга пам’ять (вченого не стало в березні 2021 року, йому було 84 роки — ред.).
Фото — В’ячеслав Вировець
Безнаркотичний сорт конопель був виведений не лише В’ячеславом Гавриловичем, а колективом науковців. На той час Інститут очолював Сенченко Георгій Іванович, а Вировець працював заступником із наукової роботи. Цей сорт був виведений у 80-х роках минулого століття. Він став поширений не лише в нас, але й у всьому світі.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ