Чи справді Суми є сумними?

Від легенди до філософії…

Як розповідає завідувачка відділу обласного краєзнавчого музею Ніна Багацька, насправді версія про те, що Суми − сумні, це не що інше, як одна із легенд про походження міста.

«Легенда розповідає, що козаки, які переселилися на ці землі із містечка Ставище, що на Київщині, на чолі із полковником Гарасимом Кондратьєвим, дуже сумували за своїм рідним краєм. Тому й назвали це місто Суми. Але це лише одна із легенд і чи варто ставитися до неї серйозно, це питання».

А відомий письменник і філософ Василь Чубур має свою відповідь на те, чи справді Суми є сумними.

«Ще в далеких 80-х минулого століття в Тернополі досить знаний у своєму місті краєзнавець Ігор Герета (вже покійний)  подарував мені свою книгу з підписом «Нехай, твої Суми, Василю, не знають суму». Відтоді й почав задумуватися над схожістю назви мого рідного міста й певного душевного стану, – говорив він. Сумувати можна з різних приводів. Наприклад, якщо не вдалося когось обдурити, обікрасти чи зі світу звести, а можна сумувати й від того, що не вдалося комусь допомогти або вчасно зрозуміти близьку людину…

Відтак Суми, як і будь-яке місто, наповнене сумом різного роду та характеру. Інша справа, що назва його провокує, вказує на дієслово «сумувати». А останнє має декілька значень, зокрема й математичне, що робить це слово синонімом слів «додавати», «складати», «підсумовувати». Нікуди дітися й від того, що одна зі складових сем назви міста – «уми». Узагалі з української мови слово «ум» в однині просто зникло, залишилося лише у множині, що, безумовно, має латентний, тобто прихований, символічний зміст, який пояснює теперішній сумний стан українського суспільства. «Розум», «глузд» при усіх їх позитивних якостях не є повноцінними замінниками втраченого слова. Так от, мої Суми (а в кожного вони свої, як у кожного в душі і своя Україна) не можуть не бути сумними, тому що будь-який сум’янин чи сумчанин (немає істотної різниці) не може не сумувати, рано чи пізно підсумовуючи прожите, якщо він сповна розуму. Навіть якщо має надію, що залишив після себе виключно добрі справи, якщо таке взагалі можливе, бо те, що одним здається добрим для інших таким не є, та й час вносить свої корективи… Аксіоматично, що є багато й інших Сум, але чи є вони сумними та з якого приводу – то вже проблеми тих, кому ті уявні міста належать…

 

Від психології до поезії…

Психолог Вікторія Ратєєва вважає, що Суми насправді зовсім не сумні, навіть навпаки.

«Жителі Сум дуже люблять своє місто, адже воно затишне, маленьке і гостинне, – розповідає вона. – Сумчани привітні і щирі, вони з радістю допоможуть вам, підкажуть щось і порадять. Крім того, вони люблять жартувати, веселитися і навіть восени майже не депресують».

Крім того, за її словами, зараз у місті відбувається багато різноманітних соціальних, освітніх проектів для різних вікових категорій: «Ми проводимо, наприклад, дискусійний психологічний кіноклуб ІНСАЙТ, цикл інтеранктивних лекцій PSY-лікбез, тож на сум жителям Сум просто немає часу».

А письменниця Тамара Герасименко присвятила рідному місту ось такого вірша, який, на нашу думку, передає настрій його жителів:

Це Суми, крихітко! Це Суми…

Тут весело – коли не сумно.

Тут радісно – як не досадно,

І дуже просто – як не складно.

Тут на душі й на серці чисто –

Мости веселок понад містом.

Салюти з хмарок невагомі,

Як повертаєшся додому…

Тут вежі лиш одні – тополі.

Ми живемо у Вільнім полі,

Ціну даєм лише за вчинки,

Все пишем з чистої сторінки.

Як несумчанам зрозуміти

Телепатичні сни і квіти,

Відкритість цю безґонорову

І скупість виважену Слова?!

Нас не шикують наші друзі

В свою шеренгу в жодній смузі.

Тут є у кожного по музі:

Слюсарній, швацькій, поетичній

– То вже як вийде по дотичній.

З нас вийдуть ноти й акварелі,

Терпких терцин, катренів трелі.

З нас вийдуть ратаї – не груми.

Це Суми, крихітко, це Суми!

Чи справді Суми є сумними? Відповідь далеко неоднозначна. Вони пустотливо-галасливі під час новорічних свят, замріяно спокійні під білим снігом взимку, ніжно-романтичні навесні, веселі і грайливі влітку і романтично-філософські восени. А ще… Для кожного, мабуть, вони свої. І кожен із нас знайде для цього міста свій епітет, свою метафору і дасть своє визначення.

 

Альона КАРПОВА, http://sumynews.com/