У жовтні минулого року в Шостці пройшла хвиля грабежів. У темний час доби зловмисники підходили до жертв по вулиці Робочій, Некрасова, Депутатській, міському парку, били по голові металевим предметом, валили на землю та відбирали гроші і цінні речі. Декого забивали до невпізнанності. Не гребували грабувати навіть неповнолітніх. Усього, як було встановлено, пограбували шістьох шосткинців.

Одним із постраждалих став 14-літній підліток. Разом з товаришем вони були на зупинці громадського транспорту, до них підійшов невідомий чоловік, запитав, котра година, і пішов. За кілька хвилин повернувся зі спільником, той вдарив підлітка ззаду по голові металевим предметом (як потім з’ясувалось – клюшкою), а інший вирвав з рук мобільний телефон, у якому був доступ до банківських карт батьків.

Згодом одного з підозрюваних, 29-річного шосткинця, затримали співробітники кримінальної поліції за силової підтримки спецпідрозділу КОРД. Під час затримання у кармані підозрюваного виявили пістолет з патронами, у носку – паперовий згорток з марихуаною, а ще награбовані банківські картки та речі, металеву клюшку… Його спільника, який жорстоко бив перехожих, і який небезпечний для суспільства, шукають і досі.

За наявною інформацією, обвинувачений раніше був судимий за інші злочини. Після в’язниці отримав ножові поранення, два тижні його рятували в реанімації. А вже через тиждень після лікарні почав скоювати грабежі.

Як розповідає мати постраждалого 14-річного підлітка – Тетяна, її сина після побиття грабіжниками довелося лікувати більше півроку і у Шостці, і у неврологічному відділенні Сумської лікарні:

– Син отримав струс головного мозку, забої головного мозку у трьох місцях, закриту черепно-мозкову травму. Майже півроку у дитини стабільно трималася підвищена температура… І досі наслідки є. В армію його вже не візьмуть, бо у нього контузія головного мозку.

Жінка переймається, що винні так і не понесуть покарання і надалі становитимуть небезпеку для мешканців Шостки.

За її словами, суди над затриманим тривають з грудня минулого року, засідання проходять щомісяця. Сторона обвинуваченого постійно то подає на апеляції, то клопоче про відвід суддів, то не вистачає доказів за справами інших постраждалих…

Сам обвинувачений у суді доводить, що на місці пограбування його не було (підтверджуючи це навіть на детекторі брехні), а правоохоронці, начебто, його затримали неправомірно, вибивши із нього зізнання. І спільника теж не видає. Хоча є свідок, товариш постраждалого підлітка, який теж впізнав у обвинуваченому грабіжника.

А, після офіційної частини засідань судів та у перервах, як зазначає Тетяна, обвинувачений веде себе зухвало, не заперечує, що причетний до грабежів, а їй постійно погрожує, мовляв, знаю, де навчається твій син, навіть із в’язниці дістану.

– Він каже: «Ви ж знаєте, я ж не бив». Бо він грабував, а бив інший. І він знає хто, але не видає його. Бо якщо зізнається, що був з кимось, це вже буде угрупування, і термін покарання буде вищим,– розповідає Тетяна.

Останнє засідання суду по цій справі пройшло тижнів два тому. Адвокат затриманого звернулася до Тетяни, щоб та надала дозвіл на опитування її сина на детекторі брехні. Жінка, звісно, ж проти: син і без того постраждав.

Чергове засідання планується 3 листопада. І не факт, що у справі таки поставлять крапку.