Які тергромади Сумщини не витрачають більшість виділених коштів?
Юнаківська громада під час війни незаконно передала 50 гектарів у приватну власність
Сьогодні Охтирщина попрощається із захисником Михайлом Смоляром
Конотоп залишився без води
На Сумщині обладнають сім когенераційних установок
Сумська «Вікторія» зазнала третьої поспіль поразки в Першій лізі
Сумчани попрощалися із захисником Ігорем Термусом
У Сумах на Білопільському шляху сталася ДТПФОТО
На Кролевеччині згоріла жінка
У Конотопі притягнули до відповідальності двох росіян-нелегалів
П’ятеро поранених мирних мешканців внаслідок ворожих ударів по Сумській області
Вночі над Сумщиною збили 6 БпЛА
Є поранений: вночі та зранку росіяни здійснили 36 обстрілів Сумщини
Вчора
Зухвалий наїзд та втеча: Лебединські поліцейські викрили горе-водіяФОТО
Шокуючий улов поліції Сум: у затриманого виявили 19 згортків наркотиків
Охтирці провели в останню путь солдата Олега Крощенка
Анатолій Маковський отримав Подяку від командира 3-ї окремої штурмової бригади Андрія Білецького
Олександр Качура не мав зв’язків з Медведчуком. Суд визнав Тетяну Чорновол наклепницею, а 3-тя ОШБр закликала не прикриватися фронтом
РФ завдала ракетного удару по інфраструктурі Шосткинської громади
Сьогодні на Сумщині вже зафіксовано 52 вибухи
08 листопада
Потужний удар сьогодні по Сумах: троє поранених на підприємстві
Вʼячеслав Пелих: ЮНІСЕФ підтримує стале водопостачання в Охтирській громаді
Засновник БФ “Муссон” Анатолій Маковський отримав подяки від військових за передане на передову обладнання
Сьогодні увечері був удар (балістика) по критичній інфраструктурі Сум
Нічний зашквар на Харківській у Сумах: патрульні зловили нетверезого водія без прав
У Сумах влучання у Ковпаківському районі
У Сумах пролунали потужні вибухи
Нардеп Михайло Ананченко засудив дії ексколеги по фракції нардепа Шевченка через його листа до Трампа
У Сумах чоловік обікрав свою співмешканку на понад 70 тисяч гривень
Наркоскандал у Сумській області: поліція зафіксувала чотири злочини за добу

Диво врятувало життя родини з Середино-Будської громади

Кривава війна не знає жалю. Вона нищить усе на своєму шляху. Не шкодує і людські життя. Переселенка Уляна Буднік розповіла нам свою надзвичайну історію, як справжнє диво врятувало її сім’ю. Про те, як над будинком літав та кричав сич, а потім домівку зруйнував снаряд. Про те, як все наче заважало повертатися у село перед обстрілом. Про те, як боїться тепер звуків вибухів та не ризикує залишати доньку під час тривоги…

Родина Будників проживала у невеликому селі Кам’янка Середино-Будської громади, що на прикордонні Сумщини. Односельчани знають їх як порядних та добрих людей, що завжди готові прийти на допомогу. Великий, гарний дім, у якому завжди були раді гостям, завжди доглянутий двір, неймовірно гарні клумби, за якими із любов’ю доглядала Уляна Олександрівна. Але війна все зіпсувала, все зруйнувала.

Жителі села Кам’янка вже більше року по собі знають, що таке війна. Постійні «прильоти», вибухи та ракети, що кожного дня літають прямо над головою.

Постраждала внаслідок агресії рф мешканка Кам’янки Уляна Буднік розповіла нам, як складно жилося у постійній тривозі. Жінка згадує, як під час обстрілів кидала усі свої справи та бігла у дім – до 13-річної доньки.

– Знову бахкають. Тож хапаю ковдру, Юлю за руку та біжу в коридор. Накидую ковдру на себе та доньку – й сидимо чекаємо, коли стане спокійніше… Було дуже страшно, але я до останнього вірила, що все закінчиться, все буде добре! На жаль, краще не ставало. І одного дня терпець увірвався, сил більше не було, набридло жити у вічному страху, – зі сльозами на очах згадує вона.

Як розповіла жінка, вона із донькою багато пережили. Кожного дня плакали та молилися… Чоловік із сином часто на заробітках, з ними може і спокійніше б було, все ж таки чоловіче міцне плече: і підтримають, і заспокоять. Хоч вони і дзвонили, постійно були на зв’язку, та все одно не те. Минав час, сил терпіти вже не було, а тут ще й старший син Євгеній все намагався вмовити мати виїхати з того пекла. Телефонував і казав: «Досить вже це все терпіти! От чого ти чекаєш, щоб вже пізно було щось робити?! Як про себе не думаєш, так подумай про Юлю – вона ще зовсім маленька. От що вона там бачить, тільки ту кляту війну, вибухи та руйнування!? А вчитись там як? У неї ще все життя попереду!»

І одного дня наче якесь передчуття – жінка усвідомила: треба негайно їхати! Попросила сина, що якраз приїхав з батьком із заробіток, знайти квартиру десь – де спокійніше. І вже за кілька днів сім’я приїхала до Путивля. Без речей, у «голу» квартиру.

Перший час, поки ще не обжилися, гостювали у сім’ї друга. Доброзичливі знайомі одразу ж погодилися допомогти. Як розповіла Уляна Олександрівна, вирішили не тягнути і на наступний день після приїзду поїхати у Кам’янку й забрати усі необхідні речі. Тільки зібралися, прийшли на вокзал, а виявилося, що потрібного їм автобусу сьогодні немає, водій захворів. Жінка сказала, що знайшла машину та домовилась із водієм. Поїде сама туди і хоча б речі збере. Але водій чомусь затримався. Він приїхав за жінкою пізніше, ніж домовлялися.

– Це було як учора. Пам’ятаю, 6 березня, я їду у Кам’янку, думаючи, які речі мені необхідно забрати. Аж раптом дзвінок від односельчанки. Беру слухавку, ще мить – і вже сльози градом котяться з очей. Слова «Уль, тільки тримайся… Пряме попадання у твій дім…» назавжди врізалися мені у пам’ять. А далі все як у тумані… Приїхала туди, йшла вулицею і кричала, і плакала… Та вже ж нічого не зробиш, сльозами горю не допоможеш. А потім розумію: якби ж тільки поїхали тим автобусом, то я, син та інші люди, які погодилися нам допомогти, були б вже мертві. Точно у час прильоту якраз були б у нашому будинку, в який влучив снаряд. Страшно подумати! Мабуть, усі б там і загинули… Та і з водієм, який привіз мене, така ж історія… Зрозуміла, що дивом усі врятувалися. Той день я ніколи не забуду, він залишив шрам у моєму серці на все життя, – витираючи сльози розповіла Уляна Буднік.

Друг її сина Владислав Рожченко теж пригадує той весняний день:

– Як подзвонив Женя Буднік, так одразу і почав пошуки квартири, не міг же я залишити друга в біді. І сім’я моя гарно його знає, без жодних питань одразу погодилась допомогти та приютити. А потім за речами треба було їхати – вирішив, що і я поїду, адже зайві руки не заважатимуть. Але день тоді дивний був: якось все не так йшло, як ми планували. А як пізніше виявилося, то нас Господь уберіг… Після того намагався підтримати друга, постійно був поряд. Хоч він і сміявся, і жартував, я розумів, що йому та його родині дуже важко. Страшно це все…

Уже пізніше жінка згадала, як птах – сич – літав над її рідною домівкою та кричав, наче біду віщував. Але ж все одно віра у краще перемогла. Тоді Уляна не збагнула, що то була погана прикмета, а тільки потім вже подумала: «То мабуть пташка хотіла попередити нас».

Із часом родині вдалося забрати речі, що вціліли. Потроху обжилися, вже звикли до нового міста.

– Нам тут подобається! – каже Уляна Олександрівна. – Люди привітні і підтримують весь час всі, хто чув про нашу біду. Але все одно іноді так хочеться додому! Я у тій хаті сама все робила, своїми руками. І ремонт самотужки зробили, і поки чоловіка не було, сама траву косила у дворі. Та й хазяйство тримала. Воно все таке рідне стало за ті довгі роки, що я там прожила. А тут кляті вороги все зруйнували. Усе, над чим так трудилися разом. Усе, що так цінували та плекали. Хоч всі і кажуть: головне, що самі вціліли, – а все одно душа болить. Розумію, що мої рідні живі, зі мною поряд… І це – найважливіше! Проте, постійно думаю: якби не війна, все було б по-іншому.

Також жінка розповіла, що після всього пережитого тепер їй дуже страшно. Кожного звуку лякається. А як чути десь вже знайоме відлуння вибухів – аж серце стискається… Вона не може спокійно навіть вийти до магазину, поки чути сирену, завжди чекає відбою, адже боїться залишати доньку одну вдома.

Під час розмови Уляна Олександнівна передала слова безмежної вдячності усім, хто прийшов на допомогу, хто не залишив у біді.

– Я вже багато разів казала, що я вдячна їм усім! І ще раз скажу. Особливо вдячна сім’ї Рожченко, вони прихистили, речі допомогли привезти і морально досі підтримують. Не було і дня, щоб вони не зателефонували і не запитали як у мене справи, чи все добре, чи не потрібна нам ще якась допомога. Українці під час війни стали як справжня велика родина. Тому кожен повинен пам’ятати, що з будь-якої ситуації є вихід, головне не боятися.

Пані Уляна закликає не ігнорувати повітряну тривогу і ніколи не боятися змін. Якщо вже розумієте, що вам страшно, а навкруги одна лише небезпека, – краще не терпіти, їхати. Кудись – аби тільки життя своє врятувати. Адже сама жінка, каже, сиділа до останнього, сподіваючись на краще. Як стверджує пані Уляна, врятувало її сім’ю справжнісіньке диво.

Анна Сахарова

pv.sumy.ua

Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ

Читайте нас також в ІНСТАГРАМ

Поділитися в соціальних мережах
07 червня
Як визначити свою чергу на відключення електроенергії не заходячи на сайт обленерго?
26 лютого
Видатного українського лікаря Сергія Лисенка нагородили Міжнародною премією миру (Німеччина – США)
30 грудня
«Аврора» передала 220 шоломів захисникам
02 вересня
В Черкассах есть свои Месси и Роналду: итоги футбольного первенства
24 червня
СБУ заявила, що нардеп Деркач завербований російською розвідкоюВІДЕО
З 1 вересня в українських школах планують розпочати переважно очне навчання – ОП
Українські військові вийшли з Сєвєродонецька – журналіст
Кремль відреагував на кандидатство України в ЄС: “головне, аби не було проблем для РФ”
У Херсоні підірвали колаборанта
Під Рязанню в Росії впав Іл-76
Українська авіація завдала потужних ударів по росіянах
США надають $450 млн військової допомоги Україні, у пакеті – РСЗВ та патрульні катери
Україна отримала статус кандидата на вступ в ЄС
23 червня
НБУ “надрукував” для уряду ще 35 мільярдів
McDonald’s може відкритися в Україні в серпні – Forbes
Перші американські HIMARS вже в Україні – Резніков
Суд заборонив партію Вітренко
Документи про завершення освіти будуть доступні в “Дії”
Європарламент підтримав кандидатський статус для України і Молдови
У Львові у закритому режимі готуються судити Медведчука
Британська розвідка: сили РФ просунулися в бік Лисичанська на 5 кілометрів
Влучання блискавки, утоплення, втрата свідомості: як надати домедичну допомогу
Зеленський: Пришвидшення перемоги – наша національна мета
22 червня
Вчителі з регіонів, де відновлять офлайн-навчання, мають повернутися на роботу – Шкарлет
Шольц: Німеччина продовжить постачати зброю Україні
В Україні повністю зупинено нафтопереробку – Вітренко
Туреччина заявила, що досягла прогресу з Росією щодо вивезення українського зерна
Росіяни випустили 7 ракет по Миколаєву – Кім
Європі порадили готуватись до зими без російського газу
У Ростовській області горів нафтопереробний завод, соцмережі писали про удар з безпілотника