На Сумщині суд першої та апеляційної інстанції відмовили довічно засудженій особі в задоволенні клопотання про заміну їй довічного ув’язнення на 15 років позбавлення волі. Таке рішення спершу прийняв Роменський міськрайонний суд, а згодом його законність та обґрунтованість підтвердила й колегія суддів Апеляційного суду Сумської області.

У 2009 році чоловіка було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених п.п.1, 6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.1 ст.70 КК України, а саме вбивство групи осіб, вчинене з корисливих мотивів за попередньою змовою. За сукупністю вчинених кримінальних правопорушень його було засуджено до довічного ув’язнення. Звертаючись з апеляційною скаргою на відмову суду першої інстанції у задоволенні його клопотання, засуджений зазначав, що призначене йому покарання не відповідає ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, оскільки «піддає його тортурам, є нелюдським та принижуючим людську гідність».

Розглянувши матеріали кримінального провадження, колегія суддів кримінальної палати суду визнала доводи апелянта необґрунтованими, а отже залишила ухвалу роменського суду без змін, апеляційні скарги захисника та засудженого – без задоволення. Мотивувала тим, що відповідно до Кримінального кодексу України довічне позбавлення волі призначається за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, коли суд вважає за неможливе застосувати більш м’який вид покарання, а саме позбавлення волі на певний строк. Як вбачається із матеріалів справи, у 2009 році апелянту було справедливо та обґрунтовано призначено відповідну міру покарання, що підтверджується рішенням Верховного суду України про залишення вироку без змін. Можливість заміни невідбутої частини покарання більш м’яким поширюється лише на покарання у виді позбавлення волі на певний строк і до покарання у виді довічного позбавлення волі не може бути застосована.

Поділитися в соціальних мережах