Друкованому виданню Сумщини – 100 років
За свою вікову історію шосткинська газета «Полісся» багато разів змінювало свою назву: «Последний бой», «Факел рабкора», «Путь рабочего», «Шлях робітника», «Зоря», «Колхозное слово», «Советское Полесье». Це друковане видання пережило чимало історичних подій. Це цілий літопис, який почав свою історію 7 листопада 1920 року – зовсім невдовзі після повалення царя.
Тільки-но уявіть: друкуватися «Полісся» почало в одній країні під назвою Радянський Союз, пережило його «розвал» і продовжує своє життя й зараз вже в іншій країні — Україні.
Перший тираж газети, яка була єдиним друкованим виданням нашого краю, склав 1000 примірників. На жаль в шосткинських архівах не збереглись перші зразки цього видання. Але у центральній міській бібліотеці зі сторінок газети «Зоря» (саме так тоді іменувалось «Полісся») можна дізнатись, про що говорили так як жили вже з 1943 року – відразу як Шостка була визволена від окупації.
Цікаво, що газета у воєнні часи виходила українською, не дивлячись на комуністичний режим. Коштувало це друковане видання тоді 20 копійок. Багато статей 1943 року присвячувались подіям на фронті, відбудові Шосткинщини після фашистських окупантів, зокрема велика увага приділялась відновленню колгоспів та збору врожаю задля забезпечення потреб армії. У рубриці «Привітальний лист» друкувались публікації від читачів, які надходили навіть з фронту.
Зі сторінок газети можна дізнатись, які підприємства та організації працювали у краї. Друкувались і оголошення, проаналізувавши які можна зрозуміти, що затребуваними тоді були робітничі професії: водії, продавці, тощо. Публікувалися також зведення про надої, зібраний врожай та інше.
Колектив газети у 1980-х роках був невеличкий – 5 працівників плюс позаштатні «сількори», які також отримували оплату за свою працю. «Гонорар платили 3 рублі за статтю – це були великі гроші – 3 долари. Вони в основному йшли на переїзди, на фотоплівку, бо ми ж ще й фотографували», – розповідає Василь Іванович.
Надважкий у той час був друк самої газети. Адже в типографії весь випуск треба було набрати вручну свинцевими невеличкими буквами. Окрім заводських, газета у той час й досі залишалась єдиною інформативною по місту та району.
«Це було дуже почесно, коли кореспондент приїжджав на виробництво, писав про людину. Також ми писали критичні статті та виявляли недоліки. Коли в газеті щось написано, на це влада обов’язково звертала увагу, давали відповіді про усунення недоліків», – згадує Василь Грива.
Проте друкованою підшивкою газети «Полісся», яка є справжнім літописом, цікавиться чимало охочих доторкнутись до історії Шосткинщини. Цікаво, що деякі люди неочікувано для себе на пожовклих від часу сторінках знаходять свої фото, які вже стали частиною історії.
Газета «Полісся» за всі роки свого існування поєднала багато журналістів.
Пережила вона і роздержавлення, і тепер належить трудовому колективу. Тут працюють чотири журналісти: Вікторія Горшкова, Євгенія Павлова, Світлана Ковальчук, Ірина Коваленко. Усі вони в один голос зазначають працювати в газеті майже з віковою історією дуже почесно.
Наразі газета має своє інтернет-видання – у грудні 2019 року був створений сайт ШосткаNews.Сity.
«Ми хочемо бути сучасними, яскравими та цікавими. Ми прагнемо довести, що наше місто унікальне, а його мешканці — непересічні, талановиті, креативні особистості. Обіцяємо зважено й об’єктивно висвітлювати події та проблеми нашого міста та району.
Ми залюбки надаватимемо слово шосткинцям — у всіх питаннях, які їх турбують, закликаємо усіх брати участь у творенні сайту. Спільно ми робитимемо медіа, здатне впливати на актуальні для міста проблеми й тим самим зможемо прискорювати настання тих якісних змін у житті, яких усі прагнемо!», – говорить директор «Полісся» Вікторія Горшкова.