Дружина загиблого на похованні члена ДФТГ бореться за право на виплати
Дружина загиблого 23 травня у Сумах члена ДФТГ Станіслава Цакмалова намагається довести, що під час поховальної процесії її чоловік виконував наказ. Натомість командир формування це заперечує, називаючи присутність добровольця на похованні його особистим часом. Через цей статус родина нині не має права на державні виплати. Суспільне вислухало позиції обох сторін.
“Він цивільний, він туди пішов сам. Його родина ні на які виплати не має права, навіть на ті медичні виплати”, – так дружина Яна описує ситуацію, з якою зіштовхнулася після загибелі її чоловіка, члена сумського ДФТГ №8.
Станіслав Цакмалов – учасник поховальної процесії військовослужбовця, яку 23 травня вразив російський FPV-дрон дорогою на цвинтар. Того ж дня 32-річний чоловік помер.
Про свого чоловіка Яна розповідає: з початку війни волонтерив, допомагав сумським добробатам, а в березні 2026 року вирішив долучитися до ДФТГ.
“У них була розкладка, їх було кілька людей, закріплені зобов’язання. Мій чоловік носив здебільшого прапор. Він був дуже часто на похованнях, період був, що кожен день або на день два поховання. Бувало, допомагав у вигрузці гуманітарної допомоги, їх також залучали у вільний час”, – пригадує Яна Цакмалова.
Станіслав ставився до роботи відповідально, говорить Яна, і переживав через загибель військовослужбовців, до поховань яких залучався.
“Він навіть був на заспокійливих засобах, бо йому було жаль військових, що помирали, особливо коли бачив, як плачуть жінки, діти, матері. Він приходив ніякий, пив дві заспокійливі таблетки і через годину тільки міг повернутися в ритм життя”, – каже дружина.
22 травня Станіслав ввечері мав заступити на добову зміну, говорить дружина, але командир, за її словами, надіслав повідомлення про те, що 23 травня чоловік залучений до поховальної процесії загиблого військовослужбовця.
“Вони поїхали на вул. Баранівська, на Алею Слави. Об 11 годині, хоч і була повітряна тривога, колону не зупинили, вони все одно продовжували рух, і вийшло, що стався удар. Вони дізналися, що летить FPV. Вони почали вибігати з автобусів, мені подзвонив свекор і сказав, що на поховальну процесію стався наліт, і чоловік в лікарні. Нам не казали доти, доки не приїхало керівництво. Вони зайшли в реанімацію і, вийшовши, сказали, що він 200-тий (помер – прим. ред.)”, – пояснює жінка.
Далі, ділиться Яна, на родину чекала несподіванка.
“Мені дійшла інформація, що мій чоловік – цивільний, без наказу пішов на поховальну процесію, не знаючи полеглого воїна при цьому, і що моя дитина не має права на статус члена сім’ї полеглого захисника України. Вони почали перекладати провину свою. Я звернулася до адвоката, вона відправила заявку до МТЦК, вони відповіли, що ніколи не залучали добробати до поховальних процесій. ДФТГ взагалі не відповіло на її заяву, вони мовчать”, – говорить жінка.
Також Яна разом із адвокаткою звернулися до військової прокуратури. Командир 8-го добровольчого формування територіальної оборони говорить: Станіслав Цакмалов долучився до їхніх лав у березні. Бачив цього чоловіка, говорить, кілька разів. Своє обличчя командир попросив не показувати з міркувань безпеки.
“Наказів я не давав, наказів не було від мене. Ці люди пішли в цивільний, вільний свій час. По формі – бо останню шану треба віддавати. І так часто, хлопці приходять: ми поїхали на похорон. Я дізнався зранку. Мені черговий подзвонив і сказав, що хлопці поїхали провести бійця на цвинтар, автобус потрапив під FPV. Всі живі поки, але двоє важких, їх везуть в обласну. Через кілька годин вийшла лікарка і сказала йти на опізнання”, – говорить командир.
Додає, почав збирати гроші для одинадцяти поранених і родини загиблого, звертався до благодійних фондів. Батько Станіслава служить в підпорядкуванні командира. Втім, з дружиною Станіслава Яною Цакмаловою, говорить, досі не спілкувався. Вона, за його словами, не йде на контакт.
“Щодо грошей…. Сьогодні вони пишуть заяву на отримання 250 тисяч до міської влади. Розумієте, ми – цивільні по закону. Бійці ЗСУ щось там отримують з боями, а ми – цивільні. Ми подавали поправки в ВРУ, щоб статус наш підкоригувати…Соціалку отримуємо невеличку від міської влади”, – пояснює командир.
За цим фактом слідчі поліції відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст.438 ККУ “Порушення законів та звичаїв війни, що спричинило смерть людини”.
“Під час проведення першочергових слідчих дій було встановлено, що удар було завдано російським БпЛА, ймовірно, на оптоволоконному керуванні. Виявлені на місці події рештки направлено для проведення експертних досліджень”, – зазначає Оксана Коляда, інспекторка відділу комунікації ГУНП в Сумській області.
Донька Станіслава 5-річна Ніколь – після смерті батька не могла заходити в будинок, де вони разом жили. Те, що мама з дівчинкою перебували в іншому місці, врятувало їхні життя, адже через 10 днів під час атаки безпілотників на Суми руйнувань зазнав їхній будинок на Псільській. Загорівся дах і туалет, вогонь перекинувся на сусідні споруди. Зараз Яна з Ніколь живуть у батьків. Станіслава Цакмалова поховали в селі Грамине Голубівської громади, де зараз живуть його родичі. Небайдужі добробатівці допомогли з організацією поховання чоловіка, розповіла Яна.