«Два роки випадковості». Як Суми отримали в.о. мера без виборів — і тепер живуть у режимі апокаліпсису
13 жовтня 2023 року стало днем, про який у Сумах ще довго будуть згадувати з легким нервовим тремором. Саме тоді на позачерговій сесії депутати міськради обрали Артема Кобзаря секретарем. А далі — магія місцевого самоврядування: мер зникає, секретар автоматично стає «тимчасовим керманичем» міста. І ось уже два роки Суми живуть під управлінням людини, яку ніхто з містян на цю роль не обирав.
А місто тим часом котиться у свій комунальний Армагеддон.
Світло? За годинником, як у старих хроніках
Електрика подається за графіками, які більше нагадують лотерею, ніж плановість.Вгадав свою чергу — молодець, маєш світло. Не вгадав — граєш у «темні часи», але вже без метафор.
Вода? Ностальгія за часами, коли вона була
Через аварію, яку влада два дні не може подолати, у місті виникла реальна загроза залишитися без водопостачання взагалі. Із «буде завтра» ситуація швидко перетворюється на «може, буде коли-небудь» і «якщо буде електрика»
Тепло? Увімкнули із запізненням, а дистрибуція — як у творчих пошуках
Запізнілий старт опалювального сезону, місцями холодні батареї, місцями їхня повна відсутність, потоки гарячої води вулицями міста — класика зимового жанру в стилі«Суми під орудою випадковості».
А тепер — про головного героя
За ці два роки Артем Кобзар встиг потрапити у стільки скандалів, що їх вистачило б на цілу політичну кар’єру. Щоправда, не дуже успішну.
Політичний проект за бюджетні кошти
«Суми незламні» звучить гордо — особливо коли фінансується коштом мешканців, які при цьому лишаються без нормальних комунальних послуг.
Європейські подорожі також за наш рахунок
Кобзар активно представляв місто на міжнародному рівні, потайки. За ці таємні візити заплатили сумчани, у яких вдома вода зникає частіше, ніж комунальні звіти з’являються на офіційних сайтах.
Мільйони на піар та каву, замість мільйонів на ремонти
У той час, коли колектори сиплються як доміно, а тепломережі дихають останнім подихом, місто фінансує імідж. Імідж народних слуг, які мають амбітні плани щодо свого політичного майбутнього. Імідж, між іншим, не рятує від аварій.
І все це не за рішенням громади, не за волею сумчан, а за бажанням кількох десятків депутатів, які у 2023-му натиснули потрібну кнопку. А сьогодні мовчки спостерігають за комунальною катастрофою, ніби це шоу, а не реальне життя 250 тисяч містян.
То, може, у депутатів є якийсь інтерес?
Бо інакше як пояснити абсолютну відсутність реакції на провали, які вже переходять у системну кризу? Може, поки в місті валиться інфраструктура, хтось у міськраді стабільно заробляє на підрядах, ремонтних роботах чи «правильних» рішеннях?
І саме тому ми запускаємо голосування:
Чи повинні депутати міськради відправити у відставку в.о. мера Сум Кобзаря?
Ваш голос — це те, чого Кобзар так і не отримав би на виборах. Але саме він може вирішити, скільки ще триватиме цей експеримент над містом.