У Сумах збираються модернізувати очисні споруди за кредитні кошти. “Міськводоканал” уклав договір з Північною Екологічною Фінансовою Корпорацією (НЕФКО). Згідно з ним комунальне підприємство отримає понад 1 мільйон євро на 10 років під 6% річних, пише suspilne.media.

Очисні споруди міста збудовані в 1970-1980 роках. Кожна черга розрахована на 35 тисяч населення. У 1990 році збудували останню – четверту. Вони максимально можуть обслуговувати 140 тисяч містян.

У Сумах за кредитні гроші модернізують дві із чотирьох очисних споруд

Стан очисних споруд

“Очищення відбувається за три етапи. Це механічне очищення – граблі, де затримується весь непотріб, який скидають нам містяни й інші промислові підприємства. Далі йде пісковловлювачі, які затримують той пісок, який потрапляє до нашої каналізації. Його не повинно бути, але він є. Далі йдуть первинні відстійники, де відбирається сирий осад, надлишковий. Далі — вторинні відстійники та знезараження і вже потім скид у річку Псел”, — розповідає головний інженер “Міськводоканалу” Йосип Тисівський.

Нині першу збудовану очисну споруду не використовують через її вік. Очищають стічні води друга та третя черги.

“Ми робимо хімічні аналізи кожного дня на 30 показників. За цими результатами бачимо, наскільки небезпечні стоки заходять до нас. Не дивлячись на токсиканти, на антибіотики, на бактерицидні різні препарати, вони спроможні переробляти це все в прості речі – вуглекислий газ і воду”, — говорить завідувачка хімічної лабораторії очисних споруд Ірина Забара.

Використовують для очищення запатентований спосіб біологічної очистки стоків бактеріями. “Якщо хімічний аналіз добрий, наші бактерії самі справляються із забруднюючими речовинами, ми не допомагаємо. Якщо бачимо, що бактерії послаблені чи якісь токсичні речовини зайшли, то їм необхідне оздоровлення і тоді починаємо активацію”, — зазначила технік-лаборант Тетяна Сікідіна.

На реконструкцію міських очисних споруд власних грошей у підприємства немає, говорить Йосип Тисівський. “Тариф не передбачає модернізацію і реконструкцію, лише маленький поточний ремонт і технічне обслуговування. Якби у тарифі було закладено хоча б 12-15% прибутку, це б давало змогу більш-менш йти в ногу із розвитком тих технологій”, — каже він.

Вартість реконструкції

Проєкт передбачає реконструкцію третьої та четвертої черги з модернізацією. Гроші на це дає НЕФКО. Позика у 1,2 мільйона євро від них, а 300 тисяч – грантові гроші. “На проєктні роботи було витрачено 15 мільйонів гривень. Вже на сьогодні проводяться тендерні процедури. Учора шість претендентів подали свої заявки”, — зазначив Тисівський.

Щодоби очисні споруди, які експлуатує КП “Міськводоканал”, очищують до 40 тисяч м куб. стічної води. За попередніми підрахунками, загальна вартість їхньої повної реконструкції сягає 700 млн гривень. У “Міськводоканалі” планують розпочати реконструкцію очисних споруд у 2021 році.

Отримати коментар представника корпорації НЕФКО Суспільному не вдалося. Ми направили запит, на відповідь чекаємо. За словами експерта аналітичного центру Асоціації міст України Олега Гарника, корпорація НЕФКО співпрацює з різними містами України 17 років.

“Співпраця з нею приносить взагалі досить позитивний ефект. Чому? Тому, що це не тільки кошти, а й певна технічна інституційна підтримка. Ті кошти, які пропонує ця організація, набагато вигідніші, ніж запозичення у комерційних банків. Це й відсотки, це й відтермінування оплати цих, скажімо так, запозичених коштів, це і певний супровід, знову таки, реалізації проєкту. Довгий час займає підготовка: у них довга процедура узгодження. Вони не викидають гроші на вітер і досить довго узгоджують, з’ясовують спроможність. Це все ж таки — певна комерційна організація, яке не хоче викинути гроші і не отримати їх назад”, — зазначив він.

Поділитися в соціальних мережах