Десятки гектарів сіножатей у долині річки на Роменщині банально переорали. Про те, що чийсь плуг нещадно пройшовся по рідкісних видах рослин і поселеннях тварин, що перебувають під охороною, повідомив у Фейсбуці громадський еколог Володимир ЛИТОВКА.

Два види “червонокнижних” північних орхідей та колонія бабаків, що охороняються законом, – усе це стерла з лиця роменської землі чиясь жадібність та бажання одноразового зиску, говорить Володимир ЛИТОВКА. Кілька десятків гектарів земель біля села Кропивинці, що перебували під луками, пасовищами й сіножатями, невідомі переорали.

Свіжозорана рілля “доповзла” аж до берега малої річки Олави, добряче зачепивши 25-метрову охоронну зону водойми. “Доорано до самого берега, – говорить еколог. – Залишилося до річки буквально 3 метри”. Чоловік упевнений: поле підготували для засіву на наступний рік. Зараз, говорить, там лежать брили землі.

Хто розпорядився землею таким чином – журналісти запитали в голови сільської ради Олени ЗВАРИЧ. Жінка, говорить, не знає. “Ці землі – у приватній власності людей, пайовиків”, – пояснює вона. Якщо ж власники земель вирішили використовувати їх по-іншому, повинні були змінити цільове призначення земельних ділянок, говорить пані Олена.

Про зміну призначення в районному відділі Держгеокадастру нічого не відомо. Натомість начальник відділу Сергій ПРОНЬ допускає, що на цих землях може проводитися поліпшення сіножатей, яке дозволяється проводити раз у 3-5 років: сіяти пшеницю, ячмінь з посівом багаторічних трав, але ні в якому разі не кукурудзу та соняшник, які потребують просапної обробки і завдають значного навантаження на земельні ділянки.

Про варіант із поліпшенням говорить і голова Роменської РДА Валерій БІЛОХА: “Якщо це сіножаті, вони потребують поліпшення раз у декілька років. Людина може поліпшити свій приватний сінокіс. Звісно, одне питання, якби там була посіяна просапна трава, кукурудза, наприклад. А якщо люцерна або суданка?..”.

У будь-якому разі, переорані землі врожаю великого не принесуть, говорить Володимир ЛИТОВКА. Усе – через “роботу” льодовика, який свого часу згріб за собою родючий грунт, а залишив камінці, пісок і глину. Тому великого зиску підприємливі аграрії не отримають, а от рідкісні орхідеї після переорювання навряд чи відновляться, розповідає експерт, адже розмножуються дуже повільно, та й ще біда – клімат стає все сухішим.

Еколог стурбований загальною ситуацією розораності земель на Роменщині, адже за цим показником наш регіон – на першому місці в області. Офіційно розораними є 63% землі, говорить Володимир Вікторович, а неофіційно – більше 70%, адже останнім часом існує така собі тенденція орати навіть польові дороги й стежки. При цьому норма розораності в країнах Європи становить 40%, наголошує еколог. А от із заповідністю, говорить, усе навпаки: якщо в європейських країнах норма – до 20%, то на Роменщині під заповідниками – усього 3% земель.

Джерело: Новий погляд Роменщини

Поділитися в соціальних мережах