Ціна на цей, дійсно, національний продукт, можна сказати, непристойно довго трималася на доступному рівні, при всіх президентах і прем’єрах. Допоки один вельми молодий та амбітний політик (типа господарник) став розповідати про якісь баржі, що пливуть Дніпром, забиті під вінця ну дуже дешевими і солодкими …

Пам`ятаю, тоді з`явилося дуже недобре передчуття. Подумалося: ну невже й до них дійшла черга, невже знову повториться історія з салом чи «азарівською» гречкою. Дійсно, незабаром ціни на кавуни, всупереч логіці й усталеній десятиріччями практиці сезонного здешевшання, поповзли догори. У липні кіло їх коштувало 4,5 гривні, а у розпал сезону стало доходити до 8,5. У листопаді можна було купити й за чотири, але вміст солодких овочів (дурнувасте, пов’язане з агропромисловим обліком радянських часів трактування кавуна як ягоди категорично не приймаю) нагадував ліпше вміст міхура молодого поросятка. Ось такий результат жлобства бариг, які, судячи з усього, вирішили примірити до сезонного продукта схему, за якою збувають, скажімо, шуби або теплі чоботи. Підприємцями, тим паче бізнесменами цих «фруктів» не повертається називати язик – барига, він і в Африці барига.

Цього року ситуація повторюється: липень – п’ятірка за кілограм, на початок масового збирання – 6,5 гривень, а вже за лічені дні – 7,5, 8… Це, кажете, бізнес! Як на мене, ні – черговий «розвод лохів». Як йому протидіяти у нашій країні? Бачу лише один шлях – бойкотувати бариг, не купляти їхнього товару. Раніше наша сім’я закуповувала протягом сезону два – два з половиною центнери бахчових., минулого ж року ми, образно кажучи, показали баригам дулю. Покажемо й цього. Якщо нашому прикладу послідує якась критична маса споживачів, певен, баригам мало не здасться. Хай втратять більше, ніж виграють на необґрунтованому здорожчанні.

Аби уникнути звинувачень в упередженості і недоброрзичливості, пропоную ознайомитися з матеріалом про наш кавунний бізнес з ресурсу propozitsiya.com/ua/ за минулий рік. Цього року, ситуація, гадаю, не змінилась.

Вирощування кавунів на півдні України давно стало спадковим ремеслом етнічних українських корейців. У корейців виходить краще вести бізнес з кількох причин. Вони працюють у господарствах усією сім’єю, ніколи не беруть банківські кредити, а позичають гроші у своїх у разі необхідності, вважають за краще вирощувати ранні сорти кавунів, користуючись “плівковою” технологією, заздалегідь продумують логістику і повністю продають урожаї ще на баштані.

Скупкою дрібних і середніх партій кавунів на оптових ринках, а також збутом у містах займаються азербайджанські сімейні клани.

А місцеві жителі, знайомі з фермерами, з кінця травня наймають бригади робітників на охорону і збір врожаю. Такі бригади весь сезон живуть на баштані.

Середня собівартість врожаю кавунів у 2017 році становить близько 1 грн за кілограм (при тому, що той рік, на відміну від поточного, був неврожайним на бахчеві культури – ред.). Оптова ціна тримається на рівні від 2,5 грн за кілограм, роздрібна – від 4 грн. Середня вартість перевезення кавунів становить від 50 копійок до 1 гривні за кілограм залежно від відстані. Бій і псування кавунів досягає 10%.

Андрій КОВАЛЕНКО, kourier.in.ua

Поділитися в соціальних мережах