Володимир Пилипенко: У бюджет-2019 «Партія «Відродження» вимагає закласти підвищення пенсій, збільшення фінансування медицини та програм енергоефективності
У 2019 році Кабінет Міністрів продовжить економити на соціальній сфері. Це один із головних висновків, якого можна дійти, проаналізувавши урядовий проект Державного бюджету на наступний рік. Скорочення витрат на субсидії, недофінансування сфер медицини і освіти, «замороження» соціальних виплат на півроку – такий аж ніяк не повний список неприємних сюрпризів Бюджету-2019.
У парламенті вже заявили, що в такому вигляді головний фінансовий документ країни ухвалений не буде. Депутатські групи і фракції підготували свої поправки до бюджету. Про пропозиції депутатської групи «Партія «Відродження» розповів голова Політради Партії «Відродження» Володимир Пилипенко. За його словами, серед головних вимог депутатів від «Партія «Відродження» – повноцінне фінансування соціальної сфери, підвищення пенсій, а також кардинальні зміни державної політики в питаннях субсидій та енергоефективності.
– Як Ви загалом оцінюєте проект Державного бюджету, який підготував уряд? На що звернули увагу насамперед?
– Варто відзначити, що вже кілька років поспіль уряд вчасно подає до парламенту головний фінансовий розклад. У депутатів є час ретельно його вивчити і внести свої пропозиції. Але загалом якість документу не змінюється. Це не програма розвитку країни, а черговий проект економії на соціальних виплатах для населення. Посудіть самі.
При розрахунках параметрів Держбюджету-2019 закладено зростання показника інфляції на 7,4%, а підвищення базових соціальних стандартів на перше півріччя наступного року взагалі не заплановане. Україна це вже проходила, коли ухвалювався Держбюджет на 2015 рік, розроблений попереднім урядом. Тоді урядовці запевняли, що інфляція становитиме 13%, і саме ця цифра була закладена в показники видатків Держбюджету. Однак того року інфляція фактично стрибнула на 43,3% (за даними експертів МВФ, на 48,7%). Причому відтоді вже минуло три роки, а українцям досі ніхто так і не збирається компенсувати втрату рівня доходів через знецінення гривні.
Загалом споживчі ціни за останні чотири роки зросли у 2,4 рази, а розміри державних соціальних виплат відстають від інфляції майже на 50%, що спричинило суттєве зниження рівня життя населення.
– Наступного року ця ситуація зміниться?
– На жаль, ні. Для прикладу: від 1 липня цього року розмір мінімальної пенсії склав 1435 грн. На той момент середня пенсія становила 2562 грн, а 55% усіх українських пенсіонерів отримували пенсії в розмірі менше як 2000 грн, що ледь перевищує прожитковий мінімум для осіб похилого віку.
Що ми бачимо у кошторисі на наступний рік? Уряд пропонує залишити розмір прожиткового мінімуму в першому півріччі 2019 року на рівні грудня 2018-го. Депутати нашої групи не згодні з таким підходом. Ми зареєстрували свої правки, аби змінити цю ситуацію.
Ми пропонуємо збільшити показники прожиткового мінімуму до рівня фактичного його розміру – 4500 грн станом на 1 січня 2019 року замість +1853 грн, як пропонує уряд. Розмір мінімальної зарплати – до 6500 грн, замість 4173 грн, запропонованих Кабміном. Тоді збільшиться і розмір мінімальної пенсії: з 1 січня – до 3635 грн, з 1 липня – до 3800 грн і з 1 грудня – до 3978 грн. Це дозволить частково компенсувати українцям втрати через девальвацію гривні та інфляцію останніх років.
– Уряд уже запровадив механізм, покликаний зменшити кількість отримувачів субсидії. Однак експерти вважають, що навіть за такої умови у Державному бюджеті на наступний рік закладено недостатньо грошей на субсидії. Чи вистачить на це коштів, за Вашими оцінками?
– Дійсно, в бюджеті-2019 видатки на субсидії запропонували знизити на 22%, або 16 млрд грн, порівняно з поточним роком, і виділити 55,1 млрд грн проти цьогорічних 70 млрд грн. А отже, в планах уряду – істотно скоротити і кількість одержувачів субсидій. Аби не допустити такої ситуації в сфері ЖКГ, депутати «Відродження» пропонують у бюджеті на 2019 рік закласти додаткові 10 млрд грн для тих, хто потребує субсидій. І одночасно негайно почати реформу енергоефективності. За останні три роки ми витратили з державної казни на субсидії понад 200 млрд грн! Ці гроші пішли на премії «Нафтогазу» і на рахунки енергетичних компаній, але для людей нічого не змінилося. У бюджеті-2019 ми пропонуємо збільшити витрати на енергоефективність у 10 разів – до рівня 10 млрд грн. Ці кошти можуть бути спрямовані на заміну котлів, водопровідних труб, вікон та встановлення лічильників. Кінцева мета цих заходів – знизити споживання енергоресурсів, дати людям можливість удосконалити своє житло. Такий комплексний підхід дасть десятки мільярдів гривень економії як для конкретних українських родин, так і для країни загалом.
– Цього року в Україні стартувала медична реформа. Чимало українців стурбовані змінами. У 2019 році медична галузь буде достатньо профінансована чи громадянам доведеться оплачувати візити до лікарів зі своїх кишень?
– Справді, це питання номер один для всіх нас. Адже багато хто наляканий тим, що деякі медичні послуги стануть платними. Уже зараз з’являються повідомлення про масові невиїзди швидкої допомоги за викликом. Причини банальні: у відділеннях невідкладної допомоги просто бракує грошей. І це ще не кінець року. Наші депутати й торік вимагали збільшити фінансування медицини. Але влада лише частково брала до уваги наші пропозиції. Цього року депутатська група «Партія «Відродження» також вимагатиме не лише виділити додаткові кошти на охорону здоров’я місцевим бюджетам, а й профінансувати низку державних програм. Серед них – додаткова субвенція в 1 млрд грн для програми відшкодування вартості ліків, яка вже показала свою ефективність. Ще на 389 млн грн збільшити фінансування лікування українців за кордоном. На нашу думку, ця програма мусить забезпечуватися державою на 100%, адже люди не повинні страждати від того, що українська влада не може створити умови для їх одужання всередині країни. Також вимагатимемо додаткових видатків у 130 млн грн за програмою реабілітації хворих на дитячий церебральний параліч, збільшення асигнування Національному інституту раку на 500 млн грн. Є пропозиції й по інших програмах. Домогтися повноцінного фінансування медицини в Україні – одне з головних завдань, яке ставить перед собою депутатська група «Партія «Відродження» під час роботи над бюджетом.
– Ви обіцяєте чимало добрих речей, але Україна сьогодні перебуває у стані війни. Економіка працює не на повну потужність, чимало підприємств закриваються. Де брати гроші на всі ваші пропозиції?
– Усі поправки до Держбюджету від нашої групи підкріплені фінансово і, навіть більше, базуються на рекомендаціях Рахункової палати України. Як джерело для фінансування ми пропонуємо взяти частину прибутку Національного банку, додаткові надходження від податку на прибуток і акцизу на вироблене в Україні пальне. Це близько 60 млрд грн. Також при підвищенні розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати зростуть надходження як до державної казни, так і до місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб.